Початок весни характеризується змінами у стані здоров’я людей, які страждають від весняної сезонної алергії. Особливістю сезонної алергії є те, що після закінчення періоду цвітіння — симптоми зазвичай зникають.
Симптоми сезонної алергії відрізняються своєю різноманітністю:
- сильний нежить із постійними прозорими виділеннями;
- свербіж носа;
- набряк обличчя;
- свербіж та виділення з очей;
- приступи задишки та кашлю;
- симптоми харчової алергії внаслідок перехресних реакцій та інші.
Але існує ще один аспект для пацієнтів з алергією — це так звана полісенсибілізація. За даними літератури полісенсибілізація зустрічається більше ніж у 50 % пацієнтів з сезонною алергією. Вона свідчить про наявність специфічних імуноглобулінів Е до більше ніж 2-х різних алергенів. Як приклад, у людини може бути алергія до пилку дерев, що квітнуть навесні та ще й до пилку інших рослин, зокрема таких, як бур’яни або лугові трави. При сенсибілізації до пилку декількох видів рослин, що виділяють пилок протягом тривалого часу, симптоми будуть спостерігатися упродовж всього періоду пилкування «причинних» рослин. Також, сезонна алергія може поєднуватися з гіперчутливістю до інших алергенів, наприклад, до алергенів домашніх тварин або домашнього пилу.
Алергічні симптоми, характерні для полісенсибілізації легко сплутати із симптомами перехресної алергії. Перехресна алергія розвивається внаслідок схожості алергенів з різних джерел. Наприклад, у людини із сезонною алергією до пилку берези можуть з’явитися симптоми при контакті з пилком інших дерев сімейства березові (ліщини, вільхи тощо) або при вживанні в їжу овочів, фруктів, горіхів, що не пройшли термічну обробку та мають у складі алергени, схожі з причинним алергеном.
Алергія — це хронічне захворювання, яке розвивається за своїми законами, і для пацієнта з алергією війна — це додатковий чинник підтримки та погіршення симптомів. У воєнний час на перебіг алергічних симптомів також впливають:
- стрес;
- вимушені обставини перебування людини у районах з підвищеним ризиком розвитку симптомів сезонної алергії, зокрема, у місцевості з великою кількістю рослин, що викликають алергію;
- знаходження у приміщеннях з додатковим впливом інших алергенів (алергени тварин, пилу, плісняви, наприклад, у підвалах та бомбосховищах);
- інфекційні захворювання, зокрема вірусні (скупчення людей);
- обмежені можливості харчування та ін.
Прикладом можуть бути доступні в період війни яблука та звичайні овочі, вживання яких є серйозною проблемою для пацієнтів з перехресною алергією, наприклад, до алергенів пилку весняних дерев та полісенсибілізацією.
Важливо, що симптоми сезонної алергії можна сплутати з симптомами гострої респіраторної вірусної інфекції. У деяких випадках, окрім добре відомих симптомів (сльозотечі, почервоніння очей, свербіння повік та носа, закладеності або виділення рідкого прозорого секрету з носа, неприємного відчуття у горлі) з'являється осиплість голосу, ускладнене дихання, кашель та іноді навіть підвищення температури до 37,50 С.
Взагалі, у кожного пацієнта з алергією існує свій, так званий, шоковий орган, на якому ця алергія проявляється. Це може бути ніс (риніт), або – шкіра (атопічний дерматит, кропив’янка або ангіонабряк), бронхи (астма) або гортань (стеноз).
Сезонна алергія має різні назви, одна з яких — поліноз або сінна лихоманка. Медичний діагноз даного стану — інтермітуючий алергічний риніт або ринокон’юнктивіт різного ступеня тяжкості із наявністю/відсутністю ускладнень.
Ускладнення сезонної алергії:
- гайморит;
- пансинусит;
- бактеріальний риніт;
- кон’юнктивіт;
- аносмія;
- екзема;
- бронхіальна астми.
Пацієнти з діагнозом «бронхіальна астма» та гіперчутливістю до пилкових алергенів у цей проміжок часу можуть мати часті загострення та неконтрольований перебіг захворювання.
У всьому світі до головних проблем, які пов’язані з алергічними хворобами відносяться: негативне сприйняття призначеної лікарем терапії та самолікування. Самолікування в умовах війни є особливо небезпечним. Воно пов'язане із ризиками значно погіршити свій стан.
Враховуючи всі вищезазначені фактори, а також умови тимчасового переміщення, відсутність звичного алгоритму звернення до лікарів-спеціалістів утруднюють об’єктивну оцінку розвитку хвороби. Але сучасні можливості алергодіагностики, які з’явилися нещодавно та були доповнені у 2016 році після виходу рекомендацій всесвітньої організації з Алергії (WAO), дають змогу визначитися із точним діагнозом на 99% завдяки використанню багатокомпонентних методів досліджень для визначення специфічних імуноглобулінів Е до алергенів, в умовах війни отримали нове значення.
Молекулярна діагностика дає змогу:
- точно визначити причинний алерген, а конкретніше його молекулу, що відповідає за розвиток конкретних симптомів;
- виявити наявність перехресних реакцій до інших видів пилкових алергенів, включаючи ризик розвитку орального алергічного синдрому, що часто пов'язаний із ризиком тяжких системних реакцій (буде розглянутий окремо);
- призначити специфічне лікування (алерген-імунотерапію), яка дасть змогу краще контролювати симптоми, зменшити кількість медикаментів, запобігти розвитку тяжких реакцій та запобігати формуванню астми.
Тобто, використання молекулярної алергодіагностики схоже на пазл, який дозволяє розібрати гіперчутливість на окремі складові, кожна частинка якого є з одного боку унікальною за своєю структурою, а з іншого – може бути тісно споріднена з іншою.
ALEX2 — це сучасне багатокомпонентне дослідження, за допомогою якого можна водночас оцінити наявність або відсутність алергії до 295 різних алергенів, включаючи найважливіші та найпоширеніші респіраторні та харчові алергени та ті, які відповідальні за розвиток перехресних реакцій.
В дослідженні є можливість одночасного визначення специфічних IgE до максимальної кількості алергенів, які є причиною розвитку сезонних симптомів у пацієнтів.
Результати тесту аналізуються за допомогою спеціального програмного забезпечення, дозволяють сформувати попередній висновок, зрозумілий як для лікаря, так і для пацієнта.
Зменшити симптоми у пацієнтів під час сезону алергії зможуть наступні рекомендації:
- не відкривати вікна та двері, використовувати системи очищення повітря та кондиціонери зі спеціальними захисними фільтрами;
- не виходити на вулицю вранці та в день — в цей час концентрація пилку максимальна;
- після повернення з вулиці — змінити одяг та приймати душ не рідше 2-х разів на добу;
- проводити щоденне вологе прибирання у помешканні;
- не сушити речі на вулиці;
- обмежити кількість продуктів з підвищеним вмістом гістаміну в раціоні.
У період загострення рекомендовано регулярно проводити туалет носової порожнини за допомогою фізіологічних сольових розчинів.
За часів довоєнних дій до цих порад можна додати:
- переїзд у кліматичну зону з іншим календарем пилкування;
- обмеження на виїзд «на природу»;
- обмеження на заняття сільскогосподарською діяльністю.
