Питання та відповіді
Завантажити застосунок Діла
Медична лабораторія у вашій кишені

ЧОМУ ХВОРОБА ЛАЙМА – ЦЕ НЕ ПРОСТО «УКУС КЛІЩА»

01.05.2026
Фото - ЧОМУ ХВОРОБА ЛАЙМА – ЦЕ НЕ ПРОСТО «УКУС КЛІЩА»

 

Більшість клієнтів сприймають укус кліща як прикру, але незначну подію. Проте для лікаря це точка відліку потенційного системного захворювання.

Хвороба Лайма (ХЛ) – інфекційне трансмісивне захворювання, збудником якого є бактерії комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato, а переносниками – іксодові кліщі. Захворювання характеризується полісистемним ураженням: шкіри, нервової системи, серця та опорно-рухового апарату через місяці після контакту і підступне своєю здатністю «маскуватися» під інші патології. 

За даними Центру громадського здоров'я МОЗ України за період з 2000 до початку 2025 року в країні було зареєстровано загалом 55 713 випадків інфекції. У 2024 році – 5 431 випадок ХЛ з тенденцією до зростання захворюваності. За весь 2025 рік – 6 748 випадків хвороби Лайма, що на 1 317 більше, ніж у 2024-му. Вже у першому кварталі 2025 року було виявлено 331 випадок – на 39,7% більше, ніж за той самий період 2024-го. 

Найбільш уражені регіони 

  • Київська область – 770 випадків у 2025 р. 
  • Львівська область – 623 випадки; 
  • Полтавська область – 2-ге місце по Україні: 14,51 на 100 тис. за перше півріччя 2025 р. 

 

Клінічна картина хвороби Лайма змінюється з часом, тому ми структурували маркери відповідно до стадій хвороби, які виклали в таблиці 1. 

Таблиця 1. 

Стадії хвороби Лайма 

Рання локалізована, 3–30 днів після укусу
Клінічні прояви Рекомендована тактика
  • Патогномонічна ознака: мігруюча еритема: кільцеподібне почервоніння, що розширюється від місця укусу (діаметр ≥ 5 см), зі світлішим центром («мішень», «бичаче око»). Безболісна, не свербить. 
  • Можливі системні симптоми: субфебрилітет, втома, головний біль, міалгії, артралгії («грипоподібний» синдром без катаральних явищ). 
Діагноз клінічний. Серологія на цьому етапі може бути негативною («серонегативне вікно»).
Рання дисемінована, 4 тиж. – 6 міс. після укусу 
Клінічні прояви Рекомендована тактика
  • Нейробореліоз (3–15% інфікованих): синдром Баннварта (поєднання паралічу лицевого нерва (часто двобічного), серозного менінгіту та радикулопатії). 
  • Лайм-артрит (7% хворих): ураження великих суглобів (зазвичай < 5 одночасно). Виникає в середньому через 6 місяців після еритеми. 
  • Кардит Лайма (1–4% хворих): атріовентрикулярна блокада (I–III ступеня), міоперикардит. Ризик раптової смерті. 
  • Борреліальна лімфоцитома: специфічний вузлик, частіше у дітей на вушній раковині.

Двоетапна серологія (ІФА + Імуноблот). 

Інтратекальний індекс/дослідження ліквору. 

ПЛР синовіальної рідини.

Пізня (хронічна), від 6 місяців до років 
Клінічні прояви Рекомендована тактика
  • Лайм-артрит (пізня стадія): 90% випадків – колінні суглоби. Перебіг: рецидивуючий, ексудативний синовіїт. Розвиток антибіотикорезистентності через аутоімунні механізми. 
  • Хронічний атрофічний акродерматит (ХАА): ціанотичне забарвлення та прогресуюча атрофія шкіри кінцівок. Типовий для Європи (збудник B. afzelii). 
  • Пізній нейробореліоз (2–4% випадків): ураження ЦНС: хронічна енцефалопатія, аксональна полінейропатія. Психоемоційна сфера: когнітивні розлади, депресія, тривожні стани. 

Визначення IgG та підтвердження методом Імуноблоту. 

ПЛР синовіальної рідини. 

ПЛР біоптату шкіри. 

Інтратекальний індекс/дослідження ліквору. 

 

Клінічно важливо: у більшості пацієнтів із пізніми формами ХЛ відсутній анамнез мігруючої еритеми, що призводить до затримки діагностики та лікування. 


​​​​​​​Діагностичний алгоритм: як уникнути помилок 

Діагностика ХЛ ґрунтується на поєднанні клінічних, епідеміологічних та лабораторних даних. Серологічне тестування показане лише при підозрі на дисемінований або пізній ХЛ; мігруюча еритема є клінічним діагнозом, що не вимагає лабораторного підтвердження. 

Двоетапна серологічна діагностика: 

  • 1-й етап: ІФА (ELISA) на специфічні IgM/IgG до B. burgdorferi s.l. При позитивному або сумнівному результаті – перехід до 2-го етапу. 
  • 2-й етап: імуноблот (Western blot) для підтвердження. Лише позитивний імуноблот підтверджує діагноз. 
  • При симптомах тривалістю < 4 тижнів і негативному ІФА – повторити серологію через 4–6 тижнів. 

 

Важливе застереження: 

  • Ізольований позитивний IgM після 6 тижнів від початку симптомів, як правило, є хибнопозитивним результатом і не підтверджує діагноз. 
  • IgG-антитіла можуть зберігатися роками після успішного лікування; їхня наявність не свідчить про активну інфекцію. Інтерпретація серологічних результатів завжди проводиться в клінічному контексті. 

 

При підозрі на нейробореліоз проводять люмбальну пункцію з визначенням інтратекального синтезу антитіл. ПЛР спинномозкової рідини або синовіальної рідини при артриті є допоміжним методом. 

Що часто роблять неправильно: 

  • призначають серологію при наявності типової мігруючої еритеми; 
  • інтерпретують IgM як підтвердження діагнозу на пізніх етапах; 
  • орієнтуються лише на лабораторні показники без клінічного контексту. 

 

Неспецифічна профілактика та алгоритм дій для лікаря: 

  • Застосування репелентів (DEET або перметрин) та захисного одягу в ендемічних зонах (трав'яні та лісові масиви) – переважно з травня по листопад. 
  • Ретельний огляд тіла після відвідування природних зон, своєчасне та правильне видалення кліща (пінцетом, обертальними рухами, без розчавлювання). 
  • Ризик передачі бореліозу зростає пропорційно часу прикріплення кліща – при видаленні впродовж 24–36 год ризик мінімальний. 
  • Після укусу – спостереження за місцем укусу та загальним станом протягом 30 діб; при появі мігруючої еритеми – негайне звернення до лікаря і початок антибіотикотерапії. 
  • Рутинне призначення антибіотиків після кожного укусу кліща не рекомендоване; постконтактна профілактика проводиться лише за конкретними показаннями. 

 

Хвороба Лайма – це значно складніше захворювання, ніж «просто укус кліща». Це системна інфекція, наслідки якої можуть проявитися через місяці або навіть роки після інфікування.  

Ключові принципи ведення пацієнтів: 

  • активний збір епідеміологічного анамнезу (перебування в ендемічних зонах, укус кліща); 
  • знання стадійного перебігу та клінічних «масок» хвороби; 
  • використання стандартизованих діагностичних алгоритмів (двоетапна серологія); 
  • своєчасне призначення доказово обґрунтованого антибіотичного лікування; 
  • просвіта пацієнтів щодо профілактики та алгоритму дій після укусу кліща. 

 

Сервісні рішення для лікаря від Діла 

Ми пропонуємо інструменти, які полегшують вашу роботу: 

  • Комплексні пакети: ми зібрали необхідні дослідження в одне комплексне рішення, щоб клієнт не плутався, а ви отримували повну картину за одне взяття крові. 
  • Дозамовлення без повторного візиту: ви можете дозамовити необхідні дослідження протягом 30 днів без повторного забору крові (ми зберігаємо біоматеріал клієнта). 
  • Зрозумілі бланки: результати містять референси з поясненнями, що пришвидшує прийняття клінічного рішення. 

Медичні настанови по хворобі Лайма: 

  1. Настанова 00031. Лайм-бореліоз (ЛБ) Автори: Dag Nyman, Peter Wahlberg Редактор оригінального тексту: Jukkapekka Jousimaa Дата останнього оновлення: 2017-11-03
  2. ХВОРОБА ЛАЙМА КЛІНІЧНА НАСТАНОВА, ЗАСНОВАНА НА ДОКАЗАХ, 2024  
  3. СТАНДАРТ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРОБА ЛАЙМА ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 21 вересня 2024 року № 1623  
Відправити заявку на співпрацю
Діла для вас
Служба кліничного консалтингу щодо питань клінічного супроводу лікарів та клієнтів перед візитом до лікаря
0-800-600-911
Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому
Додано до кошика