Бактеріальний вагіноз є однією з провідних причин аномальних вагінальних виділень (АВВ).
АВВ характеризуються зміною кольору, консистенції, появою нехарактерного запаху, та часто, але не завжди, асоційовані із зудом, подразненням, дизурією, тазовим болем та іншими скаргами. Багатоцентрове дослідження, проведене в 23 областях України за участі 45 295 пацієнток зі скаргами на АВВ, показало наступний розподіл основних причин їх появи:
- БВ – 41,1%;
- вульвовагініти змішаної етіології – 26,59%;
- кандидоз – 19,22%;
- трихомоніаз – 4,65%;
- атрофічний кольпіт – 8,44%.
БВ є значним фактором ризику зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), включаючи вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), запальних захворювань органів малого тазу, післяопераційних ускладнень, передчасних пологів і, вірогідно, цервікальної неоплазії.
БВ – це стан порушення вагінального біоценозу, при якому зменшується кількість нормальної флори (лактобактерій) і збільшується кількість умовно-патогенної анаеробної флори, що призводить до зміщення вагінального рН з кислого в лужний бік.
Типовими симптомами БВ є водянисті виділення у вигляді тонкого білого нальоту на стінках піхви, неприємний запах (рибний, особливо після контакту з лужним середовищем), при цьому відсутнє запалення стінок піхви.
!Більш ніж у 50% БВ може мати перебіг без цих симптомів.
!Близько 70% жінок мають рецидив БВ протягом року після успішного лікування.
Чому потрібна молекулярна діагностика бактеріального вагінозу?
- Це об’єктивна кількісна оцінка співвідношення нормальної флори (лактобактерії) та асоційованої з бактеріальним вагінозом.
- На відміну від мікроскопії, молекулярна діагностика може точно визначити конкретні види мікроорганізмів, що викликають бактеріальний вагіноз у даної пацієнтки. Це важливо для лікування. Тому що, наприклад, Atopobium vaginae є нечутливим до стандартної терапії.
- Молекулярна діагностика бактеріального вагінозу – це висока чутливість (від 90,5- 96,7%) і специфічність (85,8% - 95%) порівняно з критеріями Амселя та бактеріоскопічними методами.
Три причини обрати дослідження «Бактеріальний вагіноз, молекулярна діагностика (10 показників)» від ДІЛА:
- Можливість одночасного визначення найбільш показових для діагностики БВ мікроорганізмів:
- трьох штамів Lactobacillus spp. (Lactobacillus cripatus, Lactobacillus gasseri, Lactobacillus jensenii), які забезпечують нормальний вагінальний біоценоз (біоценози типів І, ІІ -V) в кількісному форматі;
- Gardnerella vaginalis в кількісному форматі;
- Atopobium vaginae в кількісному форматі;
- Mobiluncus spp. (Mobiluncus mulieris, Mobiluncus curtisii) в якісному форматі;
- Megasphera Type 1 (Mega1) в якісному форматі;
- Bacterial vaginosis-associated bacteria 2 (BVAB2) в якісному форматі;
- Bacteroides fragilis (BF) в якісному форматі.
- Автоматизована інтерпретація результату тесту з видачею наступних варіантів висновків:
- Співвідношення концентрацій ДНК мікроорганізмів відповідає нормоценозу (Normal);
- Співвідношення концентрацій ДНК мікроорганізмів відповідає проміжному стану між нормоценозом і бактеріальним вагінозом (Intermediate). За такого результату пацієнтку можна або спостерігати або призначити заходи для покращення мікрофлори;
- Співвідношення концентрацій ДНК мікроорганізмів відповідає бактеріальному вагінозу (Positive) на основі ампліфікаційного статусу нормофлори та таргетних асоційованих з БВ мікроорганізмів (Gardnerella vaginalis, Atopobium vaginae, Megasphaera Type 1, Bacterial vaginosis–associated bacteria 2).
- Внутрішній контроль для екстракції нуклеїнових кислот та інгібування ПЛР, позитивний контроль для цільових патогенів, негативний контроль для моніторингу валідності аналізу, стандартні ДНК для кількісного аналізу.
Джерела інформації:
- Peebles K, Velloza J, Balkus JE, McClelland RS, Barnabas R V. High Global Burden and Costs of Bacterial Vaginosis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sex Transm Dis. 2019;46(5):304-311. doi:10.1097/OLQ.0000000000000972
- Татарчук ТФ, Калугіна ЛВ, Петрова ГА, et al. Vaginal discharge syndrome. Problem with many unknowns. Reprod Endocrinol. 2020;(53):94-100. doi:10.18370/2309-4117.2020.53.94-100
- Sherrard J, Wilson J, Donders G, Mendling W, Jensen JS. 2018 European (IUSTI/WHO) International Union against sexually transmitted infections (IUSTI) World Health Organisation (WHO) guideline on the management of vaginal discharge. Int J STD AIDS. 2018;29(13):1258-1272. doi:10.1177/0956462418785451
- Workowski KA, Bachmann LH, Chan PA, et al. Sexually Transmitted Infections Treatment Guidelines, 2021. Vol 70.; 2021. doi:10.15585/mmwr.rr7004a1
