Комплекс №236 "Імунологічне обстеження розширене (з DHR-тестом)"

Діагностичний напрямок

Оцінка стану імунної системи

Загальна характеристика

Комплексне імунологічне обстеження включає загальний аналіз крові з формулою, визначення відносної і абсолютної кількості різних субпопуляцій клітин, вмісту сироваткових імуноглобулінів A, G, M, Е, оцінку фагоцитарної ланки (функціональна активність гранулоцитів методом DHR-тесту)

Загальний аналіз крові – один з основних ключів до оцінки імунної системи, оскільки в формулі крові представлені всі імунні клітини (лімфоцити, нейтрофіли, моноцити), що дозволяє оцінити їх кількісний склад. Рівень імуноглобулінів дозволяє оцінити функціонування як Т-, так і В-лімфоцитів, оскільки є результатом їх ефективної взаємодії. Склад показників для оцінки клітинного імунітету включає основні (базові) субпопуляції (Т-лімфоцити (CD3+), Т-хелпери (CD3+CD4+), Т-цитотоксичні лімфоцити (CD3+ CD8+), В-лімфоцити (CD19+), NK-клітини (CD3-CD16/CD56+)). При необхідності розширеної оцінки клітинного імунітету варто користуватися продуктами «Субпопуляції лімфоцитів» та «Розширений субпопуляційний аналіз».

Показання для призначення

1. Клінічні ознаки імунодефіциту:
• рецидивний гострий середній отит більше 8 за життя або більше 2, якщо була піорея, або більше1, якщо був мастоїдит або внутрішньочерепні ускладнення     
• гнійні синусити більше 2 рази на рік
• дві та більше рентгенологічно підтверджені пневмонії протягом 3 років або хоча б одна, якщо потребувала інтенсивної терапії (в реанімації)
• повторні важкі інфекції (сепсис, менінгіт, абсцес легень, печінки, селезінки, остеомієліт) або необхідність пролонгованої терапії антибіотиками
• інфекція на незвичному місці або викликана незвичним збудником:
• тяжка інтерстиційна пневмонія, генералізована форма ЦМВ-інфекції з ураженням внутрішніх органів з тяжкими функціональними порушеннями
• бронхоектази або хронічний бронхіт
• рецидивні інвазивні інфекції шкіри та м’яких тканин: омфаліт, фурункульоз, флегмона, абсцес, ячмінь, парапроктит, панарицій
• погане загоєння ран
• втрата маси тіла у дорослих/відставання у фізичному розвитку у дітей
• хронічна або рецидивна діарея (мальабсорбція / кишкова інфекція / аутоімунна ентеропатія чи запальне захворювання кишечника) з втратою маси тіла
• ускладнення після щеплення живими вакцинами (БЦЖ, ОПВ, КПК)
• аплазія / гіпоплазія тимусу у дітей
• еритродермія/важка екзема з початком у перші 3 місяці життя
• хронічний шкірно-слизовий кандидоз, рецидивний афтозний стоматит, генітальні афтозні ураження
• поширені або рецидивні вірусні інфекції шкіри: контагіозний молюск, бородавки, герпес
• виражена лімфопенія: на 1 році життя < 2000 кл/мкл, у старшому віці < 1000 кл/мкл
• повторні менінгококові інфекції
• інвазивний дерматофітоз
• тяжкий перебіг грипу або COVID19, або інфекції, викликаної вірусом Епштейна-Барра, або людським герпесом 8 типу (саркома Капоші)
• важко контрольована бронхіальна астма
• аутоімунна цитопенія (> / = 2 лінії – синдром Еванса-Фішера) або хронічна ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура або аутоімунна гемолітична анемія або аутоімунна нейтропенія
2. Обтяжений сімейний анамнез (наявність в родині хворих на первинний імунодефіцит або випадки смерті дітей з інфекційних причин у ранньому віці).
3. Визначення вихідних показників імунної системи, наприклад, при плануванні імуносупресивної терапії, трансплантації органів.
4. Оцінка показників імунної системи у пацієнтів з онкологічними захворюваннями та іншими потенційними причинами вторинного імунодефіциту.

Маркер

Комплексна оцінка стану різних ланок імунітету в діагностиці первинних і вторинних імунодефіцитів.

Клінічна значущість

До складу комплексу входять:

• Загальний розгорнутий аналіз крові (31 показник: автоматичний геманалізатор)
• Імуноглобулін А
• Імуноглобулін М
• Імуноглобулін G
• Імуноглобулін Е
• Базові субпопуляції
• Активність комплементу (СН50)
• Функціональна активність гранулоцитів крові (DHR-тест)

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• Підвищення рівня імуноглобулінів може відмічатися внаслідок переливання препаратів крові або препаратів імуноглобулінів за рахунок отримання донорських антитіл

• Імуносупресивна терапія (цитостатики, глюкокортикостероїди, моноклональні антитіла, антицитокінові препарати) можуть чинити значний вплив на показники Комплексного імунологічного обстеження, спричиняючи значне зниження показників клітинного імунітету та функціональної активності гранулоцитів.

Інтерпретація:

• Повноцінний клінічний аналіз імунограми може бути проведений лише в комплексі з оцінкою клінічної картини захворювання у даного пацієнта і даних його анамнезу.
  Про значні порушення в імунітеті свідчать суттєві відхилення показників в імунограмі (40-50% від норми і більше). У зв'язку з лабільністю показників імунограми їхні незначні коливання можливі у абсолютно здорових осіб.На тлі перебігу запального процесу можуть відмічатися значні зрушення в показниках імунологічного обстеження у бік підвищення показників (наприклад, рівень сироваткових імуноглобулінів, активність комплементу).

• Про значні порушення в імунітеті свідчать суттєві відхилення показників в імунограмі (40-50% від норми і більше). На тлі перебігу запального процесу можуть відмічатися значні зрушення в показниках імунологічного обстеження як у бік підвищення показників (наприклад, рівень сироваткових імуноглобулінів), так і зниження (наприклад, Т-лімфоцитів на тлі перебігу важкої вірусної або бактеріальної інфекції, COVID-19). Аналіз показників імунологічного обстеження в динаміці (особливо в зіставленні з клінічною картиною) більш інформативний з точки зору як діагностики, так і прогнозу перебігу захворювання, допомагає уникнути помилкового трактування.

  Суттєве зниження показників імуноглобулінів спостерігається при широкому спектрі вроджених імунних порушень (спадкова гіпогаммаглобулінемія, загальний варіабельний імунодефіцит, тяжкий комбінований імунодефіцит, група менш тяжких комбінованих імунодефіцитів – синдром Ніймеген, синдром Луї-Бар, синдром Віскотта-Олдрича та інші) та вторинних гіпогаммаглобулінеміях (нефротичний синдром, ексудативна ентеропатія, лікування ритуксимабом тощо). Допомогти відрізнити ізольований дефіцит антитілоутворення від комбінованого допоможуть показники клітинного імунітету (Т-, В-лімфоцити та NK-клітини). 

  Відсутність відхилень в показниках комплексного імунологічного обстеження при наявності клінічної картини патології вимагає продовження діагностичного пошуку і поглибленого дослідження функції компонентів окремих ланок імунної системи.