На відміну від гемоглобіну, що є функціональним, але відносно пізнім індикатором, феритин відображає стан запасів заліза в депо. Критично важливо, що негематологічні, сидеропенічні прояви (астенія, погіршення стану придатків шкіри) маніфестують саме на цій, латентній стадії, ще до падіння гемоглобіну.
Жінки репродуктивного віку є цільовою групою ризику. По-перше, через фізіологічну хронічну крововтрату (менструації). По-друге, низький рівень феритину є прямим предиктором розвитку анемії вагітних, що несе відомі ризики для матері та плода. Розглянемо клінічний випадок.
Пацієнт: Жінка, 29 років.
Анамнез та скарги: Пацієнтка звернулася зі скаргами на постійну втому, зниження концентрації уваги, ламкість нігтів та періодичне випадіння волосся. Працює офіс-менеджером; суб'єктивно відзначає, що протягом останніх кількох місяців «не може виспатись навіть після вихідних». З гінекологічного анамнезу: менструації регулярні, середньої тривалості, проте з помірною крововтратою. Харчовий анамнез: харчування змішане, м'ясо вживає рідко.
Дані обстеження (лабораторні показники):
- Гемоглобін (Hb): 125 г/л (у межах норми)
- Сироватковий феритин: 18 нг/мл ↓
- Насичення трансферину залізом (НТЗ): 17% ↓
- Сироваткове залізо: 9 мкмоль/л ↓
- Трансферин: 3,1 г/л (норма)
Інтерпретація та діагноз: Попри те, що рівень гемоглобіну знаходиться у межах референтних значень, лабораторні показники (зокрема низький феритин, сироваткове залізо та НТЗ) свідчать про виснаження депо заліза. Симптоматика з боку нервової системи та придатків шкіри часто маніфестує саме на цій, доклінічній стадії.
Встановлено діагноз: Латентний залізодефіцитний стан. Це стан, що може передувати розвитку маніфестної залізодефіцитної анемії.
Лікування: Пацієнтці було рекомендовано прийом препаратів заліза у дозі 100 мг елементарного заліза на добу. Тривалість курсу – 1,5–2 місяці. Також надано рекомендації щодо корекції раціону з акцентом на продукти, багаті гемовим залізом (м'ясо, печінка) та вітаміном C. Призначено контроль феритину через 6 тижнів.
Результати та катамнез: На контрольному огляді через 6 тижнів рівень феритину підвищився до 45 нг/мл. Пацієнтка відзначила суттєве покращення самопочуття, зокрема зменшення втоми та нормалізацію концентрації уваги.
Висновок: Даний клінічний випадок демонструє, що латентний дефіцит заліза часто залишається недіагностованим через орієнтацію на нормальний рівень гемоглобіну. Випадок пацієнтки демонструє класичну послідовність: виснаження депо (феритин 18 нг/мл) значно передує розвитку маніфестної анемії (гемоглобін 125 г/л). Однак саме вчасне виявлення цієї стадії та її корекція дозволяє запобігти розвитку анемії. Регулярний моніторинг рівня феритину є ефективним методом профілактики залізодефіциту, особливо у групах ризику, зокрема у жінок репродуктивного віку.
