Антитіла IgG до кардіоліпіну (CL), кількісний

Діагностичний напрямок

Оцінка системи гемостазу

Загальна характеристика

Антитіла до кардіоліпіну (АКА IgG і IgМ) - один з видів аутоімунних антитіл, включених у патогенез антифосфоліпідного синдрому, пов'язаного з незрозумілими тромбозами, тромбоцитопенією, з перериванням вагітності в 2 і 3 триместрах. Діагностика АФС грунтується на австралійських критеріях, регламентованих XI Міжнародним Конгресом з АФА (2006) і включає лабораторні критерії - визначення ВА, АКА IgG і IgМ і АТ до В2-глікопротеїну IgG і IgМ, оскільки кожен з них виявляє лише певний різновид антитіл. Антикардіоліпінові антитіла виявляються також при інфекціях: гепатиті С, малярії, бореліозі, сифілісі, ВІЛ, злоякісних новоутвореннях і лейкемії, алкогольному цирозі. У разі гострих інфекцій підвищення рівня АКА зазвичай тимчасово, необхідно проводити повторне тестування з інтервалом не менше 12 тижнів. Стійко підвищений рівень АКА (середні і високі титри) у крові, що виявляються при 2 або більше дослідженнях з інтервалом не менше 12 тижнів і при наявності клінічних ознак вказує на антифосфоліпідний синдром. Антитіла до кардіоліпіну IgG виявляються при прогресуванні і загостренні наявних раніше аутоімунних процесів. Вони показують найбільшу клінічну кореляцію, пов'язану з антифосфоліпідним синдромом. Підвищення рівня АКА часто відзначається в літньому віці.

Показання для призначення

1. Діагностика антифосфоліпідного синдрому (тромбози,які неможливо пояснити, тромбоцитопенія).
2. Діагностика можливої причини патології вагітності (безпліддя, невиношування плоду та ін.).

Маркер

Маркер діагностики антифосфоліпідного синдрому (діагностичний критерій).

Клінічна значущість

Склад показників:

Антитіла IgG до кардіоліпіну (CL), кількісний

<10     негативний
10-40  сумнівний
>40     позитивний

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• Не виявлена.
• Не виявлена.

Інтерпретація:

• Антифосфоліпідний синдром - позитивні і сильнопозитивні результати дослідження у 2-х і більше визначеннях з інтервалом не менше 12 тижнів, системні аутоімунні захворювання (особливо СЧВ), інфекційні захворювання (гепатит С, малярія, бореліоз, сифіліс, ВІЛ та ін.) .