Вірус Епштейн Барр у дорослих та дітей

1. Вступ
2. Що означає термін вірус Епштейна-Барр?
3. Корисна інформація в одній табличці
4. Як виглядає вірус Епштейна-Барр?
5. Як передається вірус Епштейна-Барр?
6. Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр
7. Симптоми наявності ВЕБ в організмі
8. Діагностика Епштейн-Барр вірусної інфекції
9. Стадії вірусу Епштейна-Барр
10. Лікування вірусу Епштейна-Барр
11. Особливості перебігу хвороби Епштейна-Барр у дітей
12. Особливості перебігу хвороби Епштейна-Барр під час вагітності
13. Наслідки для організму
14. Питання та відповіді

Вступ

Існують віруси, які залишаються в організмі людини на все життя і непомітно впливають на його стан. Вони здатні активізуватися в найменш очікуваний момент і багато людей навіть не підозрюють, що є їх носіями. Одним з таких є вірус Епштейна-Барр.

Що означає термін «вірус Епштейна-Барр»?

Вірус Епштейна-Барр – це один із найбільш поширених вірусів у світі, що відноситься до родини герпесвірусів і відомий як герпес 4 типу (HHV-4). Назвали вірус саме так в честь британських науковців Майкла Епштейна та Івонн Барр, які відкрили його у 1964 році, вивчаючи зразки пухлинних тканин пацієнтів з лімфомою Беркітта.

До 90% населення планети мають антитіла до вірусу, які свідчать про перенесену інфекцію. Зазвичай він потрапляє в організм у дитячому або підлітковому віці. Як норма, вірус Епштейна-Барр у більшості випадків викликає інфекцію, яка протікає безсимптомно або з легкими симптомами, проте в деяких випадках може призводити до серйозних захворювань, таких як інфекційний мононуклеоз, лімфома Беркітта, В-клітинна лімфома, назофарингеальна карцинома та хвороба Ходжкіна.

Потрапивши в організм, вірус може залишатися в ньому у «сплячому» стані протягом усього життя, періодично активізуючись при зниженні імунітету.

Корисна інформація в одній табличці

Як виглядає вірус Епштейн Барр?

Вірус Епштейна-Барр є сферичним вірусом, що належить до сімейства герпесвірусів. У діаметрі він становить приблизно 120-180 нанометрів, а структура складається з кількох основних компонентів:

• ДНК-ядро — у центрі вірусу знаходиться подвійна ланцюгова ДНК, яка несе генетичну інформацію, необхідну для розмноження вірусу;
• капсид – ДНК оточена білковою оболонкою (капсидом), яка має форму багатогранника і захищає генетичний матеріал вірусу;
• тегумент – простір між капсидом і зовнішньою оболонкою заповнений аморфною речовиною, що містить білки, необхідні для проникнення вірусу в клітину. Завдяки цим білкам вірус блокує захисні механізми клітини-хазяїна;
• ліпопротеїнова оболонка, утворена з ліпідів і білків. На поверхні оболонки знаходяться глікопротеїни, які дають можливість вірусу прикріплюватися до клітин-мішеней, зокрема до В-лімфоцитів (клітин імунної системи);
• глікопротеїни – білки, які розташовані на поверхні вірусу та мають головну роль у процесі зараження.
  ​

Під мікроскопом вірус виглядає як сферичний об’єкт із щільним ядром і численними виступами на оболонці.

Як передається вірус Епштейна-Барр?

Вірус Епштейна-Барр передається від людини до людини різними шляхами. Основними з них є:

1. Контактний шлях. Найпоширеніший спосіб — через слину. Вірус часто називають «хворобою поцілунків», оскільки він передається при поцілунках, використанні спільного посуду, зубних щіток чи інших предметів особистої гігієни.
2. Повітряно-крапельний шлях. Через кашель, чхання чи близький контакт з інфікованим вірус може проникати в дихальні шляхи.
3. Через кров – під час переливання крові або використання інфікованих голок (у медичних закладах чи при вживанні наркотиків)
4. Трансплацентарний шлях – від матері до плода під час вагітності.
5. Через трансплантацію органів – під час пересадки органів від інфікованого донора.
   ​

ВЕБ дуже поширений у суспільстві, тому уникнути контакту з ним складно. Основними групами ризику є діти, підлітки, вагітні жінки та люди з ослабленим імунітетом.

Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр

Після первинного зараження вірус Епштейн-Барр проникає у В-лімфоцити, В результаті цього поширення ВЕБ може бути виявлений у різних органах і тканинах, включаючи:

• лімфатичні вузли: запалення лімфатичних вузлів є одним із характерних симптомів інфекційного мононуклеозу, спричиненого ВЕБ;
• кров: ВЕБ може бути виявлений у крові, оскільки він інфікує В-лімфоцити, які є частиною кровоносної системи;
• слина: вірус може виділятися зі слиною, що є основним шляхом його передачі;
• інші тканини та органи: дуже рідко ВЕБ може бути виявлений у інших органах, таких як печінка, селезінка та статеві залози.
  ​

Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) може призвести до кількох серйозних захворювань, що впливають на імунну систему та загальний стан організму.

1. Інфекційний мононуклеоз – це гостре вірусне захворювання, яке найчастіше вражає підлітків і молодь. До його основних симптомів належать тривала висока температура (до 39–40°C), збільшення лімфовузлів (особливо на шиї), сильна слабкість і втома, біль у горлі, збільшення мигдаликів, збільшення печінки та селезінки (в окремих випадках). Захворювання може тривати кілька тижнів, а період відновлення — до кількох місяців.
2. Хронічна активна ВЕБ-інфекції – у деяких людей після первинного зараження вірус не переходить у латентний стан, а продовжує активне розмноження, що спричиняє стійку слабкість і втому, повторні епізоди гарячки, порушення роботи печінки, зниження імунітету, що призводить до частих інфекцій. Цей стан може призвести до серйозних ускладнень, в тому числі ураження внутрішніх органів.
3. Онкологічні захворювання. Доведено зв’язок ВЕБ з деякими видами раку, зокрема:
   - лімфома Беркітта — агресивна форма лімфоми, що поширена в Африці;
   - назофарингеальна карцинома — рак носоглотки, найчастіше зустрічається в Азії;
   - пухлини центральної нервової системи у людей з імунодефіцитом.

Симптоми наявності ВЕБ в організмі

Вірус Епштейна-Барр може довго перебувати в організмі без явних проявів, але при ослабленні імунітету він активується, викликаючи різні симптоми.

У гострій фазі найчастіше виникають такі симптоми вірусу Епштейна-Барр як лихоманка, збільшені лімфовузли, біль у горлі, сильна втома, м’язові болі, а в деяких випадках — збільшення печінки та селезінки. Також можливий висип, особливо після прийому антибіотиків.

У хронічній формі вірус може викликати постійну слабкість, періодичні підвищення температури, біль у суглобах, проблеми з печінкою та імунною системою. Такий стан може тривати місяцями або роками, провокуючи загострення інших захворювань.

Симптоми вірусу Епштейна-Барр можуть бути різними залежно від загального стану організму, тому важливо вчасно звернути увагу на своє самопочуття та пройти діагностику.

Діагностика Епштейн-Барр вірусної інфекції

Для діагностики вірусу Епштейна-Барр лікар може призначити кілька лабораторних досліджень. Найперше — загальний аналіз крові, який може показати підвищену кількість лімфоцитів і специфічних мононуклеарних клітин. Також проводяться серологічні тести, що виявляють антитіла до вірусу Епштейна-Барр та ПЛР-аналіз Епштейн-Барр, який допомагає визначити наявність вірусної ДНК у крові.

Додатково можуть знадобитися дослідження для оцінки роботи печінки, оскільки вірус може впливати на цей орган. Якщо є підозра на ускладнення, лікар може рекомендувати УЗД внутрішніх органів або інші діагностичні методи. Вчасна діагностика хвороби Епштейна-Барр допомагає визначити стадію інфекції та вибрати правильний підхід до лікування.

Норма показників

При обстеженні на вірус Епштейна-Барр оцінюють такі показники:

• антитіла IgM до VCA (вірусного капсидного антигену) – відсутні як норма вірусу Епштейна-Барр (з’являються при гострій інфекції). Капсидний антиген Епштейна-Барра свідчить про активне або нещодавнє зараження вірусом;
• антитіла IgG до VCA (білки оболонки вірусу Епштейна-Барр, які з’являються на ранніх стадіях інфекції) – свідчать про перенесену або активну інфекцію;
• антитіла IgG до EBNA (ядерного антигену) – з’являються через 3–6 місяців після інфікування та зберігаються довічно. Епштейн-Барр ядерний антиген позитивний означає наявність зараження вірусом, який може спричиняти різні захворювання, зокрема мононуклеоз;
• ПЛР-аналіз на ДНК вірусу – у здорових людей вірусна ДНК у крові зазвичай не виявляється;
• загальний аналіз крові – може показувати нормальний рівень лейкоцитів або підвищену кількість атипових мононуклеарів при активній інфекції.
  ​

Для точного трактування результатів варто звернутися до лікаря.

Стадії вірусу Епштейна-Барр

Вірус Епштейна-Барр розвивається в організмі поступово, проходячи кілька стадій. Одразу після зараження спостерігається інкубаційний період, який триває від 4 до 7 тижнів і зазвичай проходить безсимптомно.

Далі розвивається гостра фаза, коли з’являються перші прояви хвороби: підвищена температура, збільшення лімфовузлів, слабкість і біль у горлі. У цей період вірус активно розмножується та поширюється в організмі.

Після гострої фази, в більшості людей вірус залишається в організмі, але імунна система контролює його активність. Людина не має симптомів, але при ослабленні імунітету можливе його повторне загострення.

У деяких випадках вірусна інфекція Епштейна-Барр може перейти в хронічну форму, викликаючи тривалу слабкість, періодичне підняття температури, проблеми з печінкою та інші ускладнення.

Лікування вірусу Епштейна-Барр

У вірусу Епштейна-Барр немає специфічного лікування, оскільки після зараження він залишається в організмі назавжди. Основна терапія спрямована на підтримку імунної системи, зменшення симптомів і запобігання ускладненням.

1. Симптоматичне лікування вірусу Епштейна-Барр – зниження температури та полегшення болю, полоскання горла та зволоження слизових оболонок для зменшення запалення, підтримка роботи печінки та травної системи, якщо вірус впливає на ці органи.
2. Підтримка імунітету – повноцінне харчування, багате на вітаміни та мікроелементи, достатній відпочинок і зменшення фізичних навантажень під час хвороби.
3. Якщо вірус викликає серйозні проблеми лікар може призначити противірусні та імуностимулюючі засоби.
   ​

Самолікування небезпечне для здоровʼя, тому важливо звертатися до лікаря для призначення оптимального лікування вірусу Епштейна-Барр.

Як вбити вірус Епштейна-Барр? Вірус Епштейна-Барра не можна повністю знищити, але можна контролювати його активність, зміцнюючи імунітет та застосовуючи лікування при загостреннях.

Особливості перебігу хвороби Епштейна-Барр у дітей

Вірус Епштейна-Барр у дітей може мати різний перебіг — від безсимптомної форми до виражених клінічних проявів. Багато дітей заражаються у ранньому віці, але через незрілість імунної системи хвороба часто минає непомітно або з мінімальними симптомами.

Основні особливості перебігу вірусу Епштейна-Барр у дітей:

• у немовлят та малюків інфекція зазвичай проходить у легкій формі, проявляючись короткочасним підвищенням температури, загальною слабкістю та збільшенням лімфовузлів;
• у дошкільнят і молодших школярів можуть спостерігатися симптоми, схожі на застуду: нежить, біль у горлі, кашель, підвищена стомлюваність;
• у підлітків вірус часто викликає класичну картину інфекційного мононуклеозу: високу температуру, біль у горлі, збільшення лімфовузлів, селезінки та печінки.
  ​

Хоча у більшості дітей інфекція проходить без наслідків, у деяких випадках можуть виникати ускладнення, такі як тривала слабкість, порушення роботи печінки або вторинні бактеріальні інфекції.

Важливо стежити за станом дитини та за потреби звертатися до педіатра для своєчасної діагностики та корекції лікування.

Особливості перебігу хвороби Епштейна-Барр під час вагітності

Вірус Епштейна-Барр і вагітність теж має свої особливості. Під час вагітності імунна система жінки працює інакше, тому вірусна інфекція Епштейна-Барр може активуватися або ж уперше викликати інфекцію. Якщо зараження відбулося задовго до вагітності, а вірус перебуває в латентному стані, ризики для жінки та плода мінімальні. У разі первинного інфікування можуть з’явитися загальні симптоми — слабкість, підвищена температура, збільшення лімфовузлів.

Для оцінки стану лікар може рекомендувати аналізи крові, які допоможуть визначити активність вірусу. Лікування зазвичай спрямоване на зміцнення імунітету та полегшення симптомів – важливо дотримуватися здорового способу життя, повноцінно відпочивати й контролювати загальний стан організму.

Наслідки для організму від вірусу

У більшості випадків вірус Епштейна-Барр не викликає серйозних ускладнень і залишається в організмі в «сплячому» стані. Проте в деяких ситуаціях, наприклад при ослабленому імунітеті, можливий розвиток негативних наслідків вірусу Епштейна-Барр, таких як:

• хронічна втома – після перенесеної інфекції деякі люди відчувають постійну слабкість, сонливість, зниження працездатності. Це може тривати кілька місяців і навіть років;
• ослаблення імунної системи – ВЕБ може знижувати здатність організму боротися з іншими інфекціями, що підвищує ризик частих вірусних і бактеріальних захворювань;
• ураження внутрішніх органів – при ускладненому перебігу вірус може впливати на печінку, викликаючи її запалення, або на селезінку, що загрожує її збільшенням і навіть розривом у важких випадках;
• аутоімунні порушення – деякі дослідження пов’язують ВЕБ із розвитком аутоімунних захворювань, таких як ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, системний червоний вовчак;
• підвищений ризик розвитку лімфом і навіть канцерогенезу.
  ​

Щоб уникнути негативних наслідків вірусу Епштейна-Барр, необхідно зміцнювати імунітет, регулярно проходити обстеження та звертатися до лікаря за консультацією при появі симптомів.

Профілактичні заходи

Повністю уникнути контакту з вірусом Епштейна-Барр складно, адже він дуже поширений серед людей, але можна знизити ризик зараження та мінімізувати його вплив.

До основних методів профілактики належать дотримання правил гігієни, зміцнення імунітету та ведення здорового способу життя. Важливо уникати тісного контакту з людьми, які мають симптоми інфекції, не користуватися спільним посудом та предметами гігієни. Щоб підтримувати імунну систему варто дотримуватись збалансованого харчування, достатньо відпочивати, регулярно займатись фізичною активністю та мінімізувати стрес.

Питання та відповіді

Чи існує вакцина проти вірусу Епштейна-Барр?

На сьогоднішній день вакцини проти вірусу Епштейна-Барр не існує. Дослідження у цьому напрямку тривають, оскільки вірус пов’язують із розвитком деяких серйозних захворювань. Поки що найкращим способом профілактики залишається зміцнення імунітету та дотримання правил гігієни.

Чи можна заразитися ВЕБ повторно?

Якщо людина вже перенесла інфекцію, вірус залишається в її організмі в латентному стані. Повторне зараження від іншої людини зазвичай неможливе, але за певних умов (ослаблення імунітету, сильний стрес, хронічні хвороби) вірус може активуватися, викликаючи загострення симптомів.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

25.02.2025

Лужна фосфатаза (Alkaline Phosphatase)

18.02.2025

Віруси грипу: симптоми, діагностика та лікування

14.01.2025

Сифіліс: симптоми, діагностика та лікування