Гіпотиреоз (Гіпотиреоїдизм)

1. Що таке гіпотиреоз?
2. Гормони щитоподібної залози
3. Види та причини виникнення гіпотиреозу
4. Симптоми та клінічні ознаки гіпотиреозу щитоподібної залози
5. Діагностика гіпотиреозу
6. Які дослідження необхідно здати при гіпотиреозі?
7. Тиреоїдна панель
8. Сучасні методи лікування гіпотиреозу 
9. Профілактика гіпотиреозу
10. Експертна думка лікарів ДІЛА у запитаннях та відповідях

Чому ви постійно відчуваєте втому, навіть якщо добре спите? Чому вага зростає без видимих причин, а настрій наче «емоційні гойдалки»? Іноді відповідь ховається у порушенні роботи щитоподібної залози (ЩЗ). Якщо вона виробляє занадто мало гормонів, розвивається гіпотиреоз – стан, який впливає майже на всі системи організму.

Що таке гіпотиреоз?

Гіпотиреоз – це хронічний стан, при якому щитоподібна залоза виробляє недостатньо гормонів тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Саме вони регулюють швидкість обміну речовин, роботу серця, температуру тіла, стан нервової системи, шкіри та волосся, а також за ріст і розвиток у дітей.

Коли гормонів ЩЗ бракує, усі процеси в організмі сповільнюються:

• знижується рівень енергії, тому відчувається втома та сонливість;
• уповільнюється обмін речовин, що призводить до набору ваги;
• з’являються ознаки гіпотиреозу, такі як суха шкіра, ламке волосся, набряки, проблеми з пам’яттю;
• у жінок можуть виникати труднощі із зачаттям або перебігом вагітності (гіпотиреоз у вагітних);
• у дітей може бути затримка росту та розвитку (гіпотиреоз у немовлят).
  ​​​​​​​

Важливо! У крайніх випадках, коли гіпотиреоз ігнорується протягом тривалого часу, може розвинутися мікседема – важка форма гіпотиреозу. Вона проявляється сильними набряками тканин, які не зникають, і може супроводжуватися порушенням роботи серця, дихання та свідомості. Це стан, який потребує негайної медичної допомоги.

Особливість гіпотиреозу полягає в тому, що він часто розвивається повільно, і людина довгий час може не підозрювати про проблему. Симптоми накопичуються поступово, тому захворювання може бути наслідком не лише хвороб щитоподібної залози, але й стресу, неправильного харчування, дефіциту йоду чи лікування інших проблем зі здоровʼям.

Залежно від вираженості та причин, виділяють кілька форм: латентний гіпотиреоз, субклінічний гіпотиреоз, маніфестний гіпотиреоз.

​​​​​​​

Гормони щитоподібної залози

Щитоподібна залоза виробляє кілька важливих гормонів, які контролюють практично всі процеси в організмі. До них належать:

• тироксин (Т4) – основний гормон, що виробляється залозою. Він містить чотири атоми йоду та є «запасом» для активної форми гормону – трийодтироніну;
• трийодтиронін (Т3) – активніший гормон, який безпосередньо впливає на клітини, регулює швидкість обміну речовин, температуру тіла, роботу серця, нервової системи та м’язів;
• кальцитонін – гормон, який впливає на рівень кальцію та фосфору в організмі, а також важливий для кісткової тканини.
  ​​​​​​​

Регулює роботу ЩЗ тиреотропний гормон (ТТГ), який виробляється у гіпофізі. Коли рівень Т3 і Т4 падає, гіпофіз «дає команду» підвищити їх вироблення, збільшуючи рівень ТТГ.

До основних функцій гормонів щитоподібної залози належать:

• регуляція обміну речовин та енергії;
• контроль росту і розвитку (особливо у дітей);
• підтримка роботи серця та судин;
• вплив на психоемоційний стан та пам’ять;
• контроль стану волосся, шкіри та нігтів;
• регуляція температури тіла.
  ​​​​​​​

Саме через багатофункціональність та вплив на всі види обміну речовин, зниження функції, що спричиняє гіпотиреоз – це стан, який впливає на безліч систем організму.

Види та причини виникнення гіпотиреозу

Гіпотиреоз може бути наслідком різних факторів – від аутоімунних процесів до хірургічного втручання. У медицині виділяють кілька основних форм, які відрізняються за походженням і ступенем вираженості.

Первинний гіпотиреоз

Це найбільш поширена форма, яка виникає через порушення роботи самої щитоподібної залози. У більшості випадків причиною стає аутоімунний тиреоїдит (хвороба Хашимото), коли імунна система починає атакувати клітини залози.

Також первинний гіпотиреоз може розвиватися після операцій на щитоподібній залозі (післяопераційний гіпотиреоз), після лікування радіоактивним йодом, через вроджені вади розвитку чи тривалий дефіцит йоду в харчуванні. Якщо тканина залози повністю зруйнована або видалена, може розвинутися післяопераційний гіпотиреоз – важка форма, що потребує постійного лікування.

Вторинний гіпотиреоз

У цьому випадку проблема не в щитоподібній залозі, а у структурах головного мозку – гіпофізі або гіпоталамусі. Вони відповідають за вироблення тиреотропного гормону (ТТГ), який стимулює роботу залози. Якщо ТТГ утворюється недостатньо, щитоподібна залоза просто не отримує сигналу працювати активніше.

Субклінічний гіпотиреоз

Ця форма часто протікає непомітно. У крові вже підвищується рівень ТТГ, але тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3) залишаються в межах норми. Саме тому субклінічний гіпотиреоз – це початкова, прихована стадія, коли організм ще компенсує дефіцит гормонів.

Ця форма гіпотиреозу часто протікає непомітно, тому її й називають прихованою. Вона не має яскраво виражених симптомів, і саме тому її можна виявити лише лабораторно.

Маніфестний гіпотиреоз

Це відкрита, клінічно виражена форма захворювання. У крові вже спостерігається зниження рівня гормонів щитоподібної залози, і з’являються характерні ознаки: сонливість, набряки, набір ваги, випадіння волосся, проблеми з пам’яттю. Маніфестний гіпотиреоз значно впливає на якість життя пацієнта і потребує медикаментозного лікування. У тяжких випадках він може перейти у важку форму гіпотиреозу, що становить загрозу для здоров’я та життя.

Симптоми та клінічні ознаки гіпотиреозу

Гіпотиреоз розвивається поступово, і його прояви можуть довго залишатися непоміченими. Більшість симптомів не є специфічними і їх легко сплутати з перевтомою, стресом або віковими змінами. Саме тому важливо знати основні ознаки цього стану.

1. Симптоми з боку нервової системи:

• постійна втома, сонливість, зниження працездатності;
• погіршення пам’яті та концентрації уваги;
• апатія, пригнічений настрій, депресія.
  ​​​​​​​

2. З боку серцево-судинної системи:

• уповільнене серцебиття (брадикардія);
• зниження артеріального тиску;
• постійна мерзлякуватість кінцівок;
• набряки, особливо на обличчі та навколо очей.
  ​​​​​​​

3. З боку травної системи:

• схильність до закрепів; зниження апетиту;
• збільшення маси тіла навіть при звичному харчуванні;
• здуття та відчуття тяжкості.
  ​​​​​​​

4. З боку шкіри, волосся та нігтів:

• сухість і блідість шкіри;
• ламкість і випадіння волосся, зокрема на бровах і голові;
• ламкі нігті, схильність до розшаровування;
• набряклість обличчя.
  ​​​​​​​

5. З боку репродуктивної системи:

• у жінок – нерегулярні менструації, проблеми з овуляцією, безпліддя;
• у чоловіків – зниження потенції та лібідо.
  ​​​​​​​

До загальних проявів гіпотиреозу належать:

• постійне відчуття холоду;
• охриплість голосу;
• набряк язика та повільна мова;
• загальмованість рухів, в’ялість.
  ​​​​​​​

У важких випадках може розвинутися мікседема – важка форма гіпотиреозу, яка супроводжується вираженими набряками, серйозними порушеннями з боку серця та нервової системи.

Ще одним важливим моментом є зв’язок порушення обміну речовин зі здоров’ям щитоподібної залози. Гіпотиреоз та інсулінорезистентність – це не просто збіг. При інсулінорезистентності, або при переддіабеті та цукровому діабеті, клітини організму втрачають чутливість до інсуліну – гормону, що допомагає глюкозі потрапляти в клітини для отримання енергії. Гормони щитоподібної залози (Т3 і Т4) регулюють швидкість метаболізму та обмін вуглеводів. Коли цих гормонів бракує, метаболізм сповільнюється, що може погіршувати інсулінорезистентність або навіть сприяти її розвитку. Це створює «порочне коло»: гіпотиреоз ускладнює контроль рівня цукру в крові, а інсулінорезистентність може погіршувати симптоми гіпотиреозу. Тому людям з цукровим діабетом треба бути особливо пильними до рівня гормонів ЩЗ, і навпаки – людям з гіпотиреозом слід контролювати рівень цукру в крові.

Важливо враховувати також і притаманний Україні контекст. Перше, це Чорнобильська аварія, що створила підвищений ризик для народжених після 1986 року стосовно розвитку раку щитоподібної залози та гіпотиреозу. Їхня щитоподібна залоза була найбільш чутливою до опромінення, тому важливо регулярно перевіряти її стан.

Ще однією важливою причиною гіпотиреозу є йододефіцит – нестача йоду в ґрунті, воді та продуктах харчування. В Україні є ендемічні райони, де вміст йоду значно знижений. До них належать західні області, такі як Закарпаття, Прикарпаття та Волинь, а також деякі північні регіони.

Тому, йодопрофілактика – це необхідний захід для запобігання йододефіциту та пов'язаних з ним захворювань. Вона особливо важлива для людей, які проживають у ендемічних районах. Це може бути використання йодованої солі, споживання продуктів, багатих на йод (морська риба, морепродукти, водорості), або прийом йодовмісних препаратів за рекомендацією лікаря. Вчасна йодопрофілактика допомагає підтримувати нормальну функцію щитоподібної залози та запобігати розвитку гіпотиреозу, що є ключовим для загального здоров'я.

Важливо пам’ятати, що гіпотиреоз – це не просто втома чи набір ваги. Це серйозне захворювання, яке, якщо його не лікувати, може призвести до небезпечних ускладнень. Коли організму не вистачає гормонів щитоподібної залози, це впливає практично на всі системи, спричиняючи важкі порушення.

Діагностика гіпотиреозу

Вчасне виявлення гіпотиреозу має важливе значення для здоров’я, адже на ранніх стадіях захворювання може протікати майже непомітно. Скарги хворих часто загальні, тож без лабораторних досліджень складно зрозуміти, чи пов’язані вони з порушенням роботи щитоподібної залози, чи є наслідком інших захворювань.

Сучасна діагностика гіпотиреозу поєднує оцінку симптомів, лабораторні тести та інструментальні методи, що дозволяє точно визначити вид гіпотиреозу, його стадію і причину.

Важливо! Лише комплексний підхід допомагає підібрати ефективне лікування та запобігти серйозним наслідкам.

Тиреоїдна панель

Щоб підтвердити або виключити порушення роботи щитоподібної залози, лікарі призначають так звану тиреоїдну панель – комплекс лабораторних досліджень, що показує рівень основних гормонів і антитіл. Саме вона допомагає відрізнити первинний, вторинний чи субклінічний гіпотиреоз, а також оцінити ступінь ураження залози.

Гормональні дослідження дають можливість побачити як сама щитоподібна залоза виробляє гормони і як реагує на це гіпофіз. Окрім цього, визначення антитіл дозволяє виявити аутоімунний тиреоїдит – одну з найчастіших причин розвитку гіпотиреозу.

Які дослідження необхідно здати при гіпотиреозі?

У лабораторії ДІЛА є спеціальний комплекс №136 «Щитоподібна залоза: діагностика гіпертиреозу. До нього входять основні показники, які дають змогу виявити навіть приховані порушення: тиреотропний гормон, тироксин вільний (Т4 вільний), трийодтиронін вільний (Т3 вільний), антитіла до тиреопероксидази (АТПО) та антитіла до рецептору тиреотропного гормону (АТ-рТТГ), що застосовують для диференціальної діагностики, особливо якщо є підозра на аутоімунну природу патології чи перехід від гіпер- до гіпофункції.

Ви можете обрати як комплексне дослідження, так і кожен аналіз окремо за призначенням лікаря.

Сучасні методи лікування гіпотиреозу

Основною ціллю лікування гіпотиреозу є відновлення нормального рівня гормонів щитоподібної залози та забезпечення стабільної роботи організму.

До основних методів лікування належать:

1. Замісна гормональна терапія, при якій пацієнту призначають штучно створені аналоги тиреоїдних гормонів, які діють так само, як і природні. Потрапляючи в організм, вони відновлюють нормальний рівень гормонів і забезпечують правильну роботу обміну речовин. Лікування підбирається індивідуально залежно від рівня ТТГ, віку, ваги пацієнта та супутніх хвороб. Будь-яке призначення ліків завжди супроводжується регулярним моніторингом рівня ТТГ та вільного Т4. Це необхідно, щоб уникнути як нестачі, так і надлишку гормонів. На початку лікування дослідження проводять кожні 6–8 тижнів, потім – 1–2 рази на рік. У деяких випадках важливо коригувати й інші порушення, що виникають через гіпотиреоз:

• рівень холестерину та профілактику атеросклерозу;
• підтримку серцево-судинної системи;
• корекцію дефіциту вітамінів та мікроелементів (селену, цинку, йоду, вітаміну D).
  ​​​​​​​

2. Хоча основою лікування є гормональна терапія, важливе значення має і дієта при гіпотиреозі. Харчування повинно бути збалансованим, із достатньою кількістю білків, овочів, продуктів з селеном і йодом (морепродукти, морська капуста, горіхи). Варто обмежити надмірні швидкі вуглеводи та надлишок жирів. Йодопрофілактика згадана вище.

Важливо! Гіпотиреоз у вагітних вимагає особливого підбору дози, адже гормони впливають на розвиток нервової системи плода. Гіпотиреоз у немовлят (вроджений) лікують з перших днів життя, щоб попередити затримку росту та інтелектуального розвитку.

Профілактика гіпотиреозу

Попередити розвиток гіпотиреозу можна, дотримуючись простих, але ефективних правил. Насамперед, важливо стежити за станом щитоподібної залози та регулярно проходити обстеження, особливо якщо у сім’ї були випадки тиреоїдних захворювань або якщо ви перебуваєте у групі ризику (жінки старше 40 років, вагітні, люди після операцій на щитоподібній залозі).

Збалансоване харчування також має важливе значення. До раціону має входити достатня кількість йоду, білків, вітамінів та мікроелементів (селен, цинк, вітамін D), які підтримують нормальну роботу залози. Також важливо уникати надмірного споживання сої та продуктів з великим вмістом швидких вуглеводів, адже вони можуть впливати на вироблення гормонів.

Профілактика також заключається у підтримці здорового способу життя: регулярна фізична активність, нормалізація сну, зниження стресу та відмова від шкідливих звичок. Такі прості кроки допомагають подбати про здоровʼя щитоподібної залози та знижують ризик розвитку гіпотиреозу або його ускладнень.

Експертна думка лікарів ДІЛА у запитаннях та відповідях

Які вітаміни та мінерали потрібні для щитоподібної залози?

Для нормальної роботи залози важливі йод, селен, цинк, залізо та вітаміни D і групи B. Вони підтримують синтез гормонів і обмін речовин, а їхній дефіцит може сприяти розвитку гіпотиреозу.

Як може вплинути гіпотиреоз на репродуктивну функцію жінки?

Низький рівень гормонів може порушувати менструальний цикл, овуляцію та знижувати фертильність. У вагітних гіпотиреоз може ускладнювати перебіг вагітності і впливати на розвиток плода.

Чим небезпечний гіпотиреоз?

Без лікування він сповільнює обмін речовин, спричиняє набір ваги, підвищує ризик серцево-судинних проблем, погіршує стан нервової системи. У важких випадках може розвиватися важка форма гіпотиреозу, що становить серйозну загрозу для життя.

Чи можна повністю вилікувати гіпотиреоз?

Більшість форм потребує постійної замісної терапії. Правильне лікування дозволяє компенсувати дефіцит гормонів, усунути симптоми та вести нормальне життя. При легких формах, таких як субклінічний гіпотиреоз, іноді достатньо контролю та корекції способу життя.