Укр
icon
icon
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для пацієнтів
0 800 217 887
Консультація лікаря для пацієнтів
0 800 219 696
Гаряча лінія для лікарів
0 800 752 180
Гаряча лінія для пацієнтів
icon
0 800 217 887
7:00 - 20:00
Консультація лікаря для пацієнтів
icon
0 800 219 696
7:00 - 20:00
Гаряча лінія для лікарів
icon
0 800 752 180
7:00 - 20:00
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ
Повернутися

Антитіла IgM до B2-глікопротеїну (β2 GP1), кількісний

Діагностичний напрямок

Оцінка системи гемостазу

Загальна характеристика

Антифосфоліпідний синдром (АФС) - це клініко -лабораторний симптомокомплекс, що характеризується рецидивуючими венозними і артеріальними тромбозами на тлі гіперпродукції антифосфоліпідних антитіл (АФА). Клінічні порушення реалізуються у вигляді схильності до утворення тромбів у дрібних і великих судинах, невиношування вагітності, сітчастого ливедо, ураження ЦНС, тромбоцитопенії. Антитіла до бета2-глікопротеїну-1 (АТ до бета2-ГП, IgG, IgM) є аутоантитілами, їх діагностична чутливість - 23-60%, специфічність - 83-97%. Визначення АТ до бета2-ГП підвищує чутливість лабораторної діагностики АФС і це один з методів виявлення осіб з АФС, що мають негативні результати по іншим діагностичним тестам (ВА, АКА IgG і IgМ). Виявлення АФА (тип і концентрація) дають важливу інформацію про ризик тромбоутворення та найвищий ризик - при одночасному виявленні декількох їх типів. Чим вище концентрація, тим більший ризик розвитку тромбозів. Діагностика АФС грунтується на австралійських критеріях, регламентованих XI Міжнародним Конгресом з АФА (2006) і включає лабораторні критерії - визначення ВА, АКА IgG і IgМ і АТ до В2-глікопротеїну IgG і IgМ, оскільки кожен з них виявляє лише певний різновид антитіл.

Показання для призначення

1. Діагностика антифосфоліпідного синдрому (тромбози судин, тромбоемболії, тромбоцитопенія, відшарування сітківки, мігрень, головний біль, інсульт, сітчасте ливедо). 2. Діагностика патології вагітності (звичне невиношування вагітності, в/у загибель плоду, викидні, прееклампсія та ін.). 3. Системні захворювання сполучної тканини (колагенози, СЧВ, вузликовий періартеріїт).

Маркер

Маркер діагностики антифосфоліпідного синдрому (діагностичний критерій).

Клінічна значущість

Обстеження при підозрі антифосфоліпідного синдрому.

Склад показників:

Антитіла IgM до В2-глікопротеїну (β2 GP1), кількісний

Метод: Автоматизований імунофлюороферментний метод ELIA Phadia
Діапазон вимірювань: 2.4 - 576
Одиниця виміру: Одиниць на мілілітр

Референтні значення:

Вік
Ч
Ж
Коментарі
0 - 120Р
< 7
<7     негативний
7-10  сумнівний
>10   позитивний

Правила підготовки пацієнта

венозна кров

Умови підготовки (якщо інше не визначено лікарем):За 3 доби Погодити з лікарем відміну непрямих антикоагулянтів. За 2 доби Погодити з лікарем відміну гепарину. За 4 години Витримати голодування, виключити жирну їжу. Можна пити воду. Для дітей до 1 року - бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями, або безпосередньо перед наступним годуванням.

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

венозна кров

Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 8,0 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.

Інтерференція:

  • Не виявлена.
  • Не виявлена.

Інтерпретація:

  • Антифосфоліпідний синдром - позитивні і сильно позитивні результати дослідження у 2-х і більше визначеннях з інтервалом не менше 12 тижнів, системні аутоімунні захворювання (особливо СЧВ), інфекційні захворювання (гепатит С, малярія, бореліоз, сифіліс, ВІЛ та ін.).
Завантажте наші додатки
для iOS та Android
Замовте виклик медсестри додому