Діагностичний напрямок
Оцінка стану імунної системи
Загальна характеристика
Дане дослідження дозволяє охарактеризувати лімфоцитарну ланку клітинного імунітету: процентне співвідношення основних субпопуляцій, їх абсолютну кількість в крові, а також рівень активації. Лімфоцити експресують ряд поверхневих і цитоплазматичних антигенів, унікальних для своєї субпопуляції і стадії розвитку. Фізіологічна роль їх може бути різною. Ці структури є мішенями при імунофенотипуванні лімфоцитів як антигенні маркери різних субпопуляцій, присутність яких визначають за допомогою мічених моноклональних антитіл. Поверхневі антигенні структури на клітинах, які виявляються моноклональними антитілами, назвали кластерами диференціації (CD, clusters of differentiation). Кластерам диференціації з метою стандартизації присвоєні певні номери. Використовуючи флюорохром-мічені моноклональні антитіла, які зв'язуються з певними CD, можна зробити підрахунок вмісту лімфоцитів, що відносяться до різних по функції або стадії розвитку субпопуляцій. Це дозволяє зрозуміти природу деяких захворювань, оцінити стан пацієнта, стежити за перебігом і прогнозувати подальший розвиток захворювання.
Основні субпопуляції лімфоцитів:
Т-лімфоцити - лімфоцити, дозрівання яких відбувається в тимусі. Вони беруть участь в забезпеченні клітинної імунної відповіді і контролюють роботу В-лімфоцитів, відповідальних за утворення антитіл, тобто за гуморальну імунну відповідь.
Т-хелпери - різновид Т-лімфоцитів, несуть на своїй поверхні структури, що сприяють розпізнаванню антигенів, які презентуються допоміжними клітинами, беруть участь в регуляції імунної відповіді, виробляючи різні цитокіни.
Цитотоксичні Т-клітини - розпізнають фрагменти антигену на поверхні клітин-мішеней, орієнтують свої гранули у напрямку до мішені і вивільняють їх вміст в області контакту з нею. При цьому деякі цитокіни є сигналом загибелі (по типу апоптозу) для клітин-мішеней.
В-лімфоцити - проходять розвиток в лімфовузлах та інших периферичних органах лімфоїдної системи. На поверхні ці клітини несуть імуноглобуліни, що функціонують як рецептори до антигенів. У відповідь на взаємодію з антигеном В-лімфоцити відповідають диференціацією в плазматичні клітини, що виробляють антитіла, за допомогою яких забезпечується гуморальний імунітет.
НК-клітини (природні кілерні клітини, або натуральні кілери) - клітини з неімунною цитотоксичною активністю до неопластично змінених клітин-мішеней. НК-клітини не відносяться ні до зрілих Т-або В-лімфоцитів, ні до моноцитів.
Кластери диференціації антигенів:
CD3 - поверхневий маркер, специфічний для всіх клітин субпопуляції Т-лімфоцитів. За функцією відноситься до сімейства білків, які формують комплекс мембранної передачі сигналу, пов'язаний з Т-клітинним рецептором.
CD4 - характерний для хелперних Т-клітин; представлений також на моноцитах, макрофагах, дендритних клітинах. Він зв'язується з молекулами MHC класу II, експресованим на антигенпрезентуючих клітинах, полегшуючи розпізнавання пептидних антигенів.
CD8 - характерний для супресорних і / або цитотоксичних Т-клітин, НК-клітин, здебільшого тимоцитів. Це рецептор Т-клітинної активації, який полегшує розпізнавання клітинно-пов'язаних антигенів MHC класу I (major histocompatibility complex - головний комплекс гістосумісності).
CD16 - використовується разом з CD56 переважно для ідентифікації НК-клітин. Представлений також на макрофагах, тучних клітинах, нейтрофілах, деяких Т-клітинах. Це компонент рецепторів, пов'язаних з IgG, які опосередковують фагоцитоз, продукцію цитокінів і антитілозалежну клітинну цитотоксичність.
CD56 - прототипний маркер НК-клітин. Крім НК-клітин присутній на ембріональних, м'язових, нервових, епітеліальних клітинах, деяких активованих Т-клітинах. CD56-позитивні такі гематологічні пухлини, як НК-клітинна або Т-клітинна лімфома, анапластична крупноклітинна лімфома, плазмоклітинна мієлома (плазмоклітинна лейкемія CD56-негативна). Це молекули адгезії клітинної поверхні, які полегшують гомофільну адгезію і беруть участь в контактному інгібуванні зростання НК-клітинної цитотоксичності, розвитку нервових клітин.
Показання для призначення
1. Рецидивуючі інфекції, інфекційні захворювання з хронічним і затяжним перебігом.2. Підозра на генетично обумовлений або набутий імунодефіцит.
3. Аутоімунні захворювання.
4. Алергічні захворювання.
5. Контроль терапії цитостатиками, імунодепресантами та імуномодуляторами.
Маркер
Маркер виявлення первинного або вторинного імунодефіциту і контроль проведення імуномодулюючої терапії.
Клінічна значущість
Зміст активованих Т-лімфоцитів може підвищуватись при імунній активації, викликаній інфекцією або відторгненням трансплантата. Ідентіфікація субпопуляцій може також застосовуватися для оцінки тяжкості, тривалості лікування і прогнозу результата захворювання, оцінки ефективності проведеного лікування.
Лікуючий лікар повинен більше звертати увагу на відповідність характеру відхилення показника, значимого при тій чи іншій патології, клінічній картині захворювання. Іншими словами, фенотипування лімфоцитів використовується для підтвердження або спростування діагнозу, а також для моніторингу стану імунної системи пацієнта в процесі лікування.
Склад показників:
T-лімфоцити (CD3+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: x10*9/л
Референтні значення:
T-лімфоцити (CD3+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
Співвідношення CD3+CD4+/CD3+CD8+
Діапазон вимірювань: не застосовується
Референтні значення:
NK-клітини (CD3-СD16/56+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
% активованих Т-цитотоксичних лімфоцитів (CD3+CD8+HLA-DR+)
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
T-цитотоксичні лімфоцити (CD3+CD8+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: x10*9/л
Референтні значення:
CD3+CD4+CD8+
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
% активованих Т-хелперів (CD3+CD4+HLA-DR+)
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
T-хелпери (CD3+CD4+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: x10*9/л
Референтні значення:
% активованих Т-лімфоцитів (CD3+HLA-DR+)
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
CD3+CD4-CD8-
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
T-цитотоксичні лімфоцити (CD3+CD8+)
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
% цитолітичних Т-лімфоцитів (CD3+CD16/56+)
Діапазон вимірювань: до 100
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
B-лімфоцити (CD19+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
NK-клітини (CD3-СD16/56+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: x10*9/л
Референтні значення:
B-лімфоцити (CD19+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: x10*9/л
Референтні значення:
T-хелпери (CD3+CD4+)
Діапазон вимірювань: до 300x10*9/л
Одиниця виміру: %
Референтні значення:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Цільна ВК/Na-He. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з содіум-гепаріном, 4,0 мл. Умови доставки: Температура від 18 до 25 градусів, 24 год.
Інтерференція:
- див. комплексну імунограму
- див. комплексну імунограму
Інтерпретація:
- Слишком длинное описание. Скопировать вручную.
- Зниження кількості Т-лімфоцитів (CD3 +) свідчить про наявність первинного або вторинного імунодефіциту. Ці зміни можуть бути транзиторними (оборотними) або постійними. Для правильної клінічної інтерпретації зниження кількості Т-лімфоцитів необхідні дані анамнезу, клінічної картини, отримуваних ліків. Глибоке зниження кількості Т-лімфоцитів спостерігається при вроджених комбінованих імунодефіцитах у дітей. Для уточнення характеру зниження кількості Т-клітин необхідна оцінка в динаміці.
Кількість Т-хелперів (CD3 + CD4 +) знижується при таких захворюваннях:
• ВІЛ-інфекція
• транзиторне зниження може спостерігатися при деяких вірусних інфекціях (кір, SARS-CoV2)
• важкі бактеріальні інфекції і сепсис
• вроджений тяжкий комбінований імунодефіцит та інші комбіновані імунодефіцити
• вплив іонізуючої радіації
• лікування цитостатиками, кортикостероїдами, імуносупресантами, препаратами, направленими проти Т-лімфоцитів
• отруєння важкими металами, пестицидами, в т.ч. діоксином.
• опікова хвороба
• відразу після важкого фізичного навантаження (у спортсменів).
Зниження кількості Т-цитотоксичних лімфоцитів (CD3 + CD8 +) виникає за тих самих причин, що і зниження інших популяцій Т-лімфоцитів.
Кількість В-лімфоцитів (CD19 +) знижується при таких станах як:
• вроджена гіпогамаглобулінемія або агамаглобулінемія
• вплив іонізуючої радіації
• лікування цитостатиками, імунодепресантами, антитілами до В-лімфоцитів
• отруєння важкими металами, пестицидами
Зниження кількості В-лімфоцитів у хлопчиків нижче 2% разом із агамаглобулінемією, свідчить про наявність вродженого імунодефіциту - Х-зчепленої агамаглобулінемії (хвороба Брутона)
Зниження кількості В-лімфоцитів разом із зниженням кількості Т-лімфоцитів або NK-клітин свідчить про комбінований імунодефіцит.
Зниження кількості NK-клітин (CD3-СD16/56 +) може свідчити про наявність комбінованого імунодефіциту, а також спостерігається при тривалій імуносупресивній терапії.
