MGMT (метилспецифічна ПЛР), FFPE

Діагностичний напрямок

Патоморфологічна та онкологічна панель

Загальна характеристика

Метилювання промотора гена MGMT (O6-methylguanine-DNA methyltransferase) є одним із ключових молекулярних маркерів у сучасній нейроонкології. Ген MGMT кодує фермент репарації ДНК, який бере участь у відновленні пошкоджень, спричинених алкілюючими агентами.

Метилювання промоторної ділянки MGMT призводить до зниження або втрати експресії ферменту, внаслідок чого пухлинні клітини втрачають здатність ефективно відновлювати пошкоджену ДНК. Це підвищує їхню чутливість до алкілюючої хіміотерапії, зокрема до темозоломіду.

Визначення статусу метилювання MGMT є важливою складовою молекулярного профілювання дифузних гліом та гліобластом і рекомендоване міжнародними клінічними настановами EANO та NCCN для оцінки прогнозу та планування лікування пацієнтів із пухлинами центральної нервової системи.

Аналітичний поріг (cut-off):
Результат вважається позитивним при рівні метилювання MGMT ≥ 10%.

Показання для призначення

первинно діагностована гліобластома;
дифузні гліоми високого ступеня злоякісності;
планування післяопераційного лікування пацієнтів із гліомами;
оцінка ймовірної відповіді на терапію алкілюючими агентами;
проведення комплексної молекулярної класифікації пухлин центральної нервової системи відповідно до сучасних рекомендацій до сучасної класифікації WHO CNS5 (2021), за рекомендацією EANO та NCCN.

Клінічна значущість

Статус метилювання промотора MGMT є одним із найбільш клінічно значущих біомаркерів при гліобластомі та інших злоякісних гліомах.

Наявність метилювання асоціюється з кращою відповіддю на терапію темозоломідом та сприятливішим прогнозом захворювання. У таких пацієнтів зазвичай спостерігається довша безрецидивна та загальна виживаність порівняно з пацієнтами без метилювання MGMT.

Визначення статусу MGMT дозволяє:

обґрунтувати вибір лікувальної тактики після хірургічного втручання;
доповнити молекулярну класифікацію гліом відповідно до сучасних міжнародних стандартів.

Результати дослідження рекомендується інтерпретувати в комплексі з морфологічними даними та іншими молекулярними маркерами, зокрема статусом IDH.