Діагностичний напрямок
Оцінка антидіуретичної функції
Загальна характеристика
Осмоляльність - це міра загальної кількості хімічних речовин на кілограм розчинника, є показником осмотичного тиску розчину. Осмолярність – показник, що дозволяє оцінити сумарний внесок різних розчинених речовин в осмотичний тиск розчину. Показники відрізняються лише іншим способом вираження концентрації розчинів – моляльної і молярної. Осмоляльність — кількість осмолів на 1 кг розчинника (частіше-мосмоль/кг). Осмолярність – кількість осмолів на 1 л розчину.
Формули розрахунку осмоляльності:
Для сироватки
1.86*(Na ммоль/л) + (Глюкоза у венозній крові натще ммоль/л) + (Сечовина ммоль/л) + 9 = мОсм/кг Н2О= ммоль/кг Н2О.
Для сечі
2*(Na ммоль/л) + (К ммоль/л) + (Глюкоза у сечі ммоль/л) + (Сечовина ммоль/л) мОсм/кг Н2О.
Осмоляльність сечі залежить від кількості осмотично активних частинок, що виділяються з сечею, незалежно від їх маси, їх розміру або електричного заряду, лише приблизно залежить від щільності сечі. Вимірювання осмоляльності сечі більш точне порівняно з щільністю, має більшу інформативність. На осмоляльність більше впливатимуть зміни концентрації низькомолекулярних речовин (особливо натрію, глюкози та сечовини), тоді як на щільність більш істотно впливатиме наявність білка в сечі.
Показання для призначення
Дослідження Комплекс №270 "Осмоляльність сироватки", Комплекс №271 "Осмоляльність сечі" проводяться
• при підозрі на розвиток стану, зумовленого зниженням секреції вазопресину (нецукровий діабет центрального генезу),
• для диференційної діагностики нецукрового діабету центрального генезу, нефрогенного нецукрового діабету, психогенної поліурії,
• для діагностики причин гіпо- та гіпернатріємії та інших порушень водного балансу, зокрема синдрому полідипсії та синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону (вазопресину),
• для оцінки концентраційної функції нирок,
• для оцінки гідратаційного стану організму пацієнта.
Маркер
Маркер водного балансу організму.
Клінічна значущість
Обстеженню підлягають пацієнти
• зі збільшенням кількості та частоти сечовипускань – поліурією;
• з підвищеною спрагою – полідипсією та бажанням пити холодну воду;
• з порушенням роботи шлунково-кишкового тракту (зниженням слиновиділення, гастритами, опущенням шлунку, закрепами, колітами);
• з порушеннями з боку серцево-судинної системи: частим пульсом, серцебиттям, артеріальною гіпотонією;
• у клінічному аналізі сечі пацієнта питома вага 1000-1010;
• пацієнти які потребують/бажають оцінити свій «водний баланс» (достатність гідратації)
- Натрій
- Глюкоза у венозній крові натще
- Сечовина
- Розрахунок осмоляльності сироватки
До складу комплексу входять:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 3,5 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.
Біоматеріал для дослідження: Плазма ВК/Na-F. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з фторидом натрію, 2,0 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: зберігати у холодильнику. Умови доставки: Температура від 2 до 8 градусів, 24 год. Коментар: при доставці до лабораторії довше, ніж 20 годин, відібрати плазму у 2 епендорфи.
Інтерференція:
В лабораторному довіднику в розділах «Інтерференція» вказано інтерферуючі впливи щодо кожного компоненту комплексів.
Також
Медикаменти, які спричинюють гіпонатріємію:
• Діуретики, Карбамазепін, Хлорпромазин, Аналоги вазопресину, Індапамід, Селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну,Теофілін, Аміодарон, Наркотик «екстезі»
Сечовина:
Гемоглобін при 250 мг/дл спричиняє підвищений результат азоту сечовини в сироватці/плазмі крові. Кон'югований білірубін при 30 мг/дл призводить до зниження показників азоту сечовини в сироватці/плазмі крові. У пацієнтів із моноклональними гаммапатіями дана патологія може призвести до помилково підвищених результатів.
Глюкоза:
Ельтромбопаг і його метаболіти можуть викликати інтерференцію під час дослідження, що може призвести до отримання помилково високих результатів у пацієнта.
У дуже рідкісних випадках гаммапатія, особливо моноклональний IgM (макроглобулінемія Вальденстрема), може призвести до отримання ненадійних результатів.
Електроліти:
Зразки, в які потрапили солі бензалконію, що містяться в деяких судинних катетерах, можуть давати хибно завищені результати визначення натрію.
Гемоліз: інтерференція менше 20% при значеннях до 150 г/л гемоглобіну. Іктеричність: інтерференція менше 10% при значеннях до 16 мг/дл або 273,6 мкмоль/л білірубіну. Ліпемія: інтерференція менше 10% при значеннях до 700 мг/дл Intralipid.
Інтерпретація:
Пацієнти з нормальним рівнем гідратації: осмоляльність 275 - 300 мОсм/кг Н2О норма.
Пацієнти в стані дегідратації - осмоляльність >300 мОсм/кг Н2О