Вірусні гепатити. Щеплюватися чи ні?
28.07.2021
Вірусні гепатити в 21 столітті продовжують залишатися глобальною проблемою охорони здоров'я. За даними ВООЗ, на нашій планеті ними інфіковано понад півтора мільярди людей, тобто кожен шостий житель Землі. Ці цифри значно перевищують показники поширення ВІЛ-інфекції. Сьогодні відомі принаймні 9 вірусів, що вражають печінку – це віруси гепатиту А, В, С, D, E, F, G, TTV, Sen V. Частина з них (А, Е) потрапляють в організм «через рот», за допомогою брудних рук, їжі або води. Друга група, що отримала назву «парентеральні» (B, C, D, G, Sen V) характеризується зараженням через пошкоджені слизові або шкірні покриви. Головна їх небезпека – схильність до розвитку хронічних інфекцій без будь-яких проявів протягом десятків років. Весь цей час вони руйнують печінку, призводячи до цирозу або раку органу.
Кращий шлях захистити себе від цих небезпечних захворювань – вакцинація. Сьогодні доступні щеплення тільки від гепатиту А, що забезпечують довгостроковий захист від вірусу, і від гепатиту В, які захищають від зараження.
Саме завдяки вакцинації від гепатиту B захворюваність на вірусні гепатити серед населення України зменшилася з 26,2 на 100 000 населення в 1991 році до 3,3 в 2017. У той же час показники охоплення щепленнями проти гепатиту B (Hepb3) погіршуються: з 83,8 % у 2008 році до 57% в 2017 році.
У ДІЛА можна пройти обстеження для діагностики вірусних гепатитів, а також перевірити показники здоров'я основних органів і систем перед вакцинацією.
Що таке гепатити і як вони відрізняються між собою
Існує кілька різновидів вірусних гепатитів – A, B, C, D, E і мало вивчені F і G. Всі види мають схожі риси – у гострому періоді з'являється нудота, слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї, потемніння сечі, жовтяничне забарвлення склер (білків очей) і шкіри. Джерелом всіх вірусних гепатитів є лише людина – хворий в гострій або хронічній формі, а також безсимптомні носії. Для всіх видів гепатитів характерний досить тривалий інкубаційний період, хворий заразний з перших днів інкубації, незалежно від наявності або відсутності симптомів хвороби.
Гепатит А – з фекально-оральним механізмом зараження. Вірус виділяється в навколишнє середовище з калом. У травний тракт він потрапляє із забрудненою водою, їжею, руками, проникаючи в кров, а потім і в печінку. Практично у всіх пацієнтів з гепатитом А досягається повне вилікування і формується довічний імунітет, про наявність якого свідчить позитивний результат дослідження антитіл G до вірусу гепатиту А. Однак в дуже рідкісних випадках зараження вірусом гепатиту А може призводити до фульмінантного гепатиту з летальним результатом.
Ризики інфікування гепатитом А зростають за відсутності безпечного водопостачання, в поганих санітарно-гігієнічних умовах і при недотриманні правил особистої гігієни (наприклад, гігієни рук). Інфекція поширена в усьому світі і може виникати як у вигляді поодиноких випадків, так і у вигляді циклічних епідемій. Вірусний гепатит А відноситься до наймасовіших інфекцій харчового походження. Захворювання може мати серйозні соціальні і економічні наслідки. Одужання і повернення до роботи, навчання і повсякденного життя можуть затягнутися до декількох тижнів або навіть місяців. Серйозний збиток завдається підприємствам громадського харчування, які стали джерелом поширення вірусу. Від гепатиту А існує безпечна і ефективна вакцина.
Гепатит В. Це вірусне інфекційне захворювання, що вражає печінку і протікає в гострій або хронічній формі. Вірус HBV може передаватися від інфікованої матері до дитини. Передача інфекції також можлива під час переливання зараженої крові та продуктів крові, при ін'єкціях забрудненими інструментами під час медичних процедур, вживання ін'єкційних наркотиків.
З огляду на схожість симптомів, дуже важко відрізнити вірусний гепатит В від інших типів на підставі тільки лише клінічних даних, тому дуже важливо лабораторне підтвердження діагнозу. Для діагностики і моніторингу пацієнтів з гепатитом В існує кілька методів лабораторного дослідження крові. Ці методи діагностики полягають у виявленні поверхневого антигену гепатиту В (HbsAg).
Гепатит С. Це захворювання печінки, викликане вірусом гепатиту С (HCV). Воно може протікати як у гострій, так і в хронічній формі, з різним ступенем тяжкості – від легкої хвороби тривалістю в кілька тижнів, до серйозного захворювання, яке триває все життя.
Первинна інфекція гепатиту С часто протікає безсимптомно. У деяких пацієнтів спостерігається розвиток гострого гепатиту, який, не викликає небезпечні для життя порушення. Приблизно у 30% інфікованих протягом півроку відбувається спонтанне виліковування. У решти розвивається хронічна інфекція, що підвищує ризики цирозу протягом наступних 20 років до 30-40%.
До того ж вірус може передаватися від матері до дитини під час пологів при контакті з кров'ю, однак цей шлях є досить рідкісним.
Ефективної вакцини проти гепатиту С не існує, тому профілактика інфекції полягає в зниженні ризику зараження. Також дуже важлива вакцинація від гепатитів А і В для запобігання коінфекції цими вірусами і захисту печінки інфікованих пацієнтів від ще більшого ризику руйнування.
Діагностика гепатиту С виконується в два етапи:
- Визначення інфекції визначається тестом на антитіла до HCV шляхом серологічного скринінгу.
- У разі позитивного результату тесту на антитіла для підтвердження хронічної інфекції проводиться визначення РНК вірусу.
При діагностованій хронічній інфекції HCV призначається обстеження для визначення ступеня ураження печінки, наявності фіброзу і цирозу печінки. У ДІЛА це робиться за допомогою неінвазивних тестів (Фібротест/Актітест).
Гепатит D виникає за приєднання до вірусу гепатиту В неповноцінного вірусу дельта-антигену, який не здатен самостійно викликати інфекцію, проте в поєднанні з гепатитом В різко ускладнює перебіг захворювання, дає блискавичні форми, що призводять до смерті хворого протягом декількох днів. HDV найчастіше передається парентеральним шляхом або через контакти слизових оболонок із зараженою кров'ю або іншими біологічними рідинами. Інфіковані гепатоцити містять дельта-частинки, покриті поверхневим антигеном гепатиту B (HBsAg).
Поширеність гепатиту D варіюється в різних країнах, більше – в країнах Азії, Африки, Близького Сходу та Східної Європи. Відносним фактором ризику є вживання ін'єкційних наркотиків.
Гепатит Е не так поширений як гепатит А, однак протікає набагато важче. Інфекція дуже небезпечна для вагітних жінок. Вагітні з гепатитом Е, особливо на II і III триместрі, схильні до підвищеного ризику розвитку гострої печінкової недостатності, загибелі плоду і летального результату. При зараженні гепатитом Е в третьому триместрі вагітності летальність може досягати 20-25%.
Головним шляхом передачі вірусу гепатиту Е також є фекально-оральний, через інфіковану питну воду. На частку цього механізму передачі доводиться переважна більшість випадків інфекцій. Фактори ризику зараження гепатитом Е пов'язані з незадовільними санітарно-побутовими умовами, при яких вірус HEV, що виділяється з калом інфікованих, потрапляє в систему питного водопостачання.
Для профілактики гепатиту Е розроблена вакцина, яка зареєстрована в Китаї, але поки недоступна в інших країнах.
Чи потрібно вакцинуватися від гепатитів А і В?
Забігаючи наперед, скажемо: потрібно. Окрім одужання, ще одним результатом захворювання, наприклад гепатитом В, як було описано вище, є хронічний перебіг, який настає внаслідок відсутності імунної відповіді організму. Хронічний перебіг характеризується тривалим запаленням клітин печінки, що в свою чергу призводить до їх заміщення сполучною тканиною з наступним розвитком цирозу. Формування цирозу печінки відбувається у 15-40% хворих на вірусний гепатит В. У деяких випадках, хвороба може спровокувати розвиток раку печінки. Це проблема не тільки дорослих: від гепатиту В не застрахована жодна дитина. Інфікуватися можна при відвідуванні стоматолога, під час хірургічного втручання, при переливанні крові. Також високі ризики заразити дитину від матері під час пологів. Підлітки ризикують інфікуватися гепатитом В при нанесенні татуювань, під час пірсингу.
Гепатит В поширюється найшвидшими темпами. Від його гострих форм і ускладнень (цирозу і раку печінки) щорічно гинуть більше 2 млн. людей в усьому світі. Запобігти захворюванню можна завдяки безпечній та ефективній вакцинації. Діти повинні отримати три дози вакцини: перше щеплення – протягом 24 годин після народження, друга доза – в місячному віці і третя – в шість місяців. Новонароджених вакцинують за державний кошт.
В Україні найгірша ситуація із захворюваністю на гепатит B саме в тих регіонах, де охоплення імунізацією був дуже низьким з різних причин (проблеми з поставками в минулому, неефективне планування і моніторинг запасів, помилки лікарів, недостатня інформованість населення).
Вакцина проти гепатиту B була введена в програми імунізації дітей тільки в 2001 році за підтримки Глобального альянсу з вакцин та імунізації (GAVI). Тому люди, що народилися до 2001 року, не мають щеплення від гепатиту В. Фахівці Центру громадського здоров'я радять цим людям звернутися до лікаря і проконсультуватися з питань імунізації.
Що стосується гепатиту А, то вірус надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі, має високу пенетрантність (здатність до проникнення) і вірулентність (здатність викликати інфекцію). Тому захворювання розвивається практично у 100% інфікованих. Проблема ускладнюється і тим, що інкубаційний період у гепатиту А досить довгий (до місяця з моменту інфікування), заразність висока і швидке поширення вогнища інфекції з загрозою розвитку епідемії. А тривале збереження вірусу в воді створює загрозу масового зараження.
Єдиним ефективним способом зниження рівня інфікування населення і захворюваності може бути вироблення імунітету шляхом вакцинації. Вакцинація може істотно знизити захворюваність серед контактних осіб, також вона ефективна для профілактики захворюваності у тих, хто здійснює поїздки або направляється на роботу в країни з високою поширеністю гепатиту А.
На жаль, поки не розробили ефективних вакцин від інших вірусних гепатитів. А ось вакцинуватися від гепатиту А і В можна і потрібно. Адже заразитися цими інфекціями можна скрізь - удома, в школі, в манікюрному салоні, в лікувальному закладі. Для вироблення імунітету важливо пройти вакцинацію згідно з графіком під контролем вашого доктора. А в МЛ ДІЛА можна пройти точну діагностику, що дозволяє визначити функціональний стан роботи печінки і наявність збудників, що вражають цей життєво важливий орган.
для iOS та Android
© ДІЛА 1998 - 2024 Всі права захищені.