Індійський штам вірусу SARS-COV-2 «Дельта» сьогодні домінує практично в усьому світі. В Україні згідно з даними лабораторії ДІЛА «Дельта» сьогодні виявляється практично в 100% випадків у хворих. У цьому матеріалі наші експерти розкажуть, чому варто побоюватися нових штамів і які відмінності в проявах при зараженні «Дельтою».
ВООЗ назвала новий штам домінуючим варіантом коронавірусу SARS-CoV-2 в Німеччині і США і вже в травні 2021 МОЗ України визнали цей різновид вірусу гострою і реальною проблемою для українців. Станом на сьогодні ми кожен день спостерігаємо зростання захворюваності, що свідчить про розпал третьої хвилі пандемії і цілком можливо скоро будуть введені нові обмежувальні заходи або локдаун.
Відповідно до класифікації Центру по контролю і профілактиці захворювань США (CDC, Centers for Disease Control and Prevention), новий «індійський» штам «Дельта» (B.1.617), як і «британський» (B.1.1.7) відноситься до небезпечних мутацій, що спричиняє серйозні ускладнення.
Головні відмінності B.1.617:
Фахівці CDC наголошують, що інфікування штамом «Дельта» призводить до більш частих госпіталізацій. Однак на сьогоднішній день поки що недостатньо клінічної інформації, щоб оцінити ризики летальності.
Саме через «Дельту» в США та Ізраїлі змушені були повернутися до маскового режиму.
Чому новий штам назвали «Дельта»? Звідки він прийшов і як швидко поширюється?
Кожен новий штам коронавіруса SARS-CoV-2 отримує свою назву – букву грецького алфавіту. Так, британський штам назвали «Альфа», південноафриканський – «Бетою», бразильський штам отримав маркування «Гамма», а індійський – «Дельта». Вже зареєстровані і такі: Йота, Капа, Лямбда. Секвенування геномів вірусів і накопичення даних проводиться в різних лабораторіях по всьому світу з метою пролити світло на значення найбільш поширених мутацій, а також визначити роль цих мутацій у розвитку клінічних симптомів і ураження легень.
«Дельту» вперше виявили в Індії восени 2020 року, а перший геном опублікували в міжнародній базі GISAID 7 жовтня минулого року. Однак говорити про те, що штам з'явився саме в Індії не можна, там його лише вперше виявили та ідентифікували.
4-й варіант коронавірусу відноситься до найбільш поширеної лінії B. Цей штам відрізняється наявністю характерної мутації P681R в районі загальної для всіх варіантів «фурінової вставки» – фрагмента S-білка (шипа), завдяки якому вірус має здатність проникати в клітини людини. Тепер нова мутація зробила проникнення вірусу в клітини набагато легше і простіше, і робить це він в рази швидше за інші штами. В результаті поширення інфекції відбувається значно швидше.
Згідно з постійно оновлюваними даними ВООЗ, 4 жовтня 2021 повідомлення про наявність дельта-варіанту надійшли з 192 країн, тоді як тижнем раніше мова йшла про 187 держав.
Висока контагіозність (заразність) нового варіанту підтверджується не тільки швидкою динамікою поширення, але і оцінкою частки інфікованих контактів (secondary attack rate). Цей показник відображає відсоток інфікованих вірусом SARS-CoV-2, які контактували з хворими. Згідно з інформацією, озвученою експертом ВООЗ Наталією Виноград, новий штам здатний інфікувати людину всього за 5-10 секунд, в той час як «Альфа», «Бета» і «Гамма» заражають приблизно за 15 хвилин.
Чи відрізняються симптоми, спричинені штамом «Дельта»?
Поки ми не володіємо достовірно підтвердженою інформацією про те, що штам «Дельта» призводить до більш важкого перебігу COVID-19. Дослідження, які виконувались в Шотландії і були опубліковані в журналі Ланцет, доводять, що новий варіант SARS-CoV-2 здатний вражати більше молодих людей. Окрім цього, серед захворілих є вакциновані AstraZeneca і Pfizer. Це свідчить про те, що штам здатний долати захист антитіл.
Достовірно відомо, що інкубаційний період у «Дельти» в кілька разів коротший в порівнянні з попередніми варіантами – 1-3 дні в порівнянні з 7-10. А період виведення з організму в рази довше і може досягати 3-х тижнів. Це робить період госпіталізації і процес одужання значно довшим.
Якщо говорити про різницю в симптоматичній картині, то необхідно відзначити наступні характерні особливості:
За даними ZOE COVID Study app, коронавірусна інфекція, спричинена новим штамом «Дельта», клінічно більш схожа зі звичайною застудою.
Чому «Дельтою» заражаються навіть перехворіли і вакциновані?
Згідно з результатами нещодавно опублікованого дослідження в Journal Pre-proof за участю Фонду Освальда Круза, вакцинація людей, які раніше хворіли інфекціями, спричиненими іншими штамами, зокрема «бразильським» і «південноафриканським», менш ефективна проти «Дельти». І здатність антитіл до нейтралізації варіанту «Дельта» в 11 разів нижче. Подібність нового штаму з клітинними рецепторами набагато вища, ніж у клонів, які циркулювали на початку пандемії. До того ж у нового варіанту антигенний профіль досить сильно відрізняється від інших вже вивчених вірусів.
Саме тому антитіла, які виробилися в процесі попереднього захворювання або вакцинації, не завжди здатні нейтралізувати «мутанта». В результаті вірус проходить захисний бар'єр імунної системи, знову заражаючи організм.
Як визначити штам «Дельта»?
ПЛР-дослідження, як і раніше, залишається «золотим стандартом» виявлення вірусу SARS-CoV-2. Головною умовою коректного тестування є суворе дотримання правил підготовки і взяття біоматеріалу. Відзначимо, що чим неприємніша процедура взяття мазка з носоглотки, тим більша ймовірність отримання достовірних і точних результатів.
Провідні світові виробники постійно контролюють появу нових мутацій і своєчасно коригують діагностичний діапазон своїх молекулярно-генетичних тест-систем. Це дозволяє за допомогою ПЛР-дослідження виявляти найбільш поширені штами вірусу SARS-CoV-2.
А ми продовжуємо і далі спостерігати за еволюцією коронавірусу в Україні. Адже абсолютно всі віруси, і SARS-CoV-2 не виняток, постійно мутують і змінюються. З'являються нові штами і більш небезпечні варіанти. Пацієнти, інфіковані різними варіантами вірусу, по-різному реагують на лікування – мутації SARS-CoV-2 можуть знижувати чутливість до лікарських препаратів. Тому дуже важливо точно встановити, який саме штам спричинив COVID-19. Знання штаму дозволяє більш ефективно оцінити стан пацієнта, краще прогнозувати перебіг і можливі наслідки інфекції, своєчасно коригувати лікування. До того ж це дає можливість лікареві вчасно вживати заходів запобігання небезпечних для життя станів.