Більшість захворювань ЛОР-органів має інфекційну природу. Бактерії і віруси є причиною запальних процесів. У деяких випадках для постановки діагнозу недостатньо стандартного огляду і інструментальних досліджень. Щоб лікування було успішним, необхідно визначити збудника і з'ясувати, на які антибактеріальні препарати він реагує. Для цього медична лабораторія ДІЛА пропонує комплексне обстеження –
Програму 204 «Визнач причину частих синуситів і ангін». Максимально точна ідентифікація збудників оптимізує антимікробну терапію і зменшує кількість додаткових діагностичних заходів, що в свою чергу знижує тривалість і вартість лікування.
Щоб точно виявити тип і характер мікроорганізмів, їх кількість і активність до розмноження, а також чутливість до антибактеріальних препаратів, виконують посів мазка з горла і мигдаликів на живильне середовище. Вирощені колонії мікроорганізмів досліджують в лабораторії.
Результати дослідження дозволяють:
- Визначити збудника частих ангін і синуситів, виявити Streptococcus, Staphylococcus, Enterobacteriaceae, Candida, Neisseria та інші патогенні мікроорганізми.
- Підібрати найбільш ефективний антибактеріальний препарат і його дозування. Антибіотикограма визначає, які антибіотики подіють на збудника, а до яких він резистентний (не чутливий).
- Оцінити ефективність вже проведеної антибіотикотерапії.
- Запобігти розвитку резистентності до антибактеріальних препаратів.
- Уникнути рецидивів хвороби.
Точне виявлення збудника допоможе людям з хронічним тонзилітом або синуситом підібрати ефективне лікування і позбавитися від небезпечних симптомів, які можуть роками знижувати якість життя.
Про небезпеку синуситів і ангіни
Запальні захворювання навколоносових пазух (синусити), горла і піднебінних мигдалин (ангіна/тонзиліт) – поширені патології ЛОР-органів. Від них страждають як дорослі, так і діти. Зараження можливе в будь-який сезон, але пік захворюваності зазвичай припадає на осінньо-зимовий період. Оскільки причиною цих захворювань можуть бути не тільки віруси, але і бактерії, ідентифікація збудника є важливим фактором для призначення успішного лікування. Посів виділень з мигдалин або носа є стандартом діагностики інфекцій верхніх дихальних шляхів, який підтверджує або спростовує роль бактерій у розвитку даних захворювань. При виявленні бактеріальної природи запальних процесів потрібна антибіотикотерапія. Своєчасна ідентифікація збудника дозволяє призначити необхідне лікування і запобігти можливим ускладненням.
Синусит. Це запалення слизової оболонки навколоносових пазух, викликане бактеріями, вірусами або грибками. Клінічними проявами синуситу є:
- рясні ранкові виділення з носа;
- збільшення або болючість лімфатичних вузлів шиї та голови;
- головні болі в районі носа, очних яблук, чола і перенісся (можуть посилюватися під час фізичних навантажень або нахилах вниз);
- підвищена температура (більше 38 градусів), лихоманка, озноб;
- м'язові болі, слабкість;
- зміна тембру, гугнявість голосу;
- зниження нюху.
Збудниками хронічного синуситу найчастіше є бактерії або грибки. У патогенезі захворювання можуть брати участь різні мікроорганізми, в тому числі грамнегативні бактерії і анаеробні мікроорганізми в ротоглотці. Поширені полімікробні інфекції, коли виявляються декілька патогенних збудників. Зазвичай інфекційні агенти в першу чергу поширюються на слизову оболонку носа (риніт), після чого вражають слизову оболонку придаткових пазух носа (риносинусит). Запальний процес і набряк слизової носа призводять до закупорки каналу, закладення носа і нежиті. Залежно від локалізації запалення, воно може бути в лобових пазухах (фронтит), верхньощелепних гайморових пазухах (гайморит), клиноподібній пазусі (сфеноїдит) або в осередках ґратчастих пазух (етмоїдит). Гайморит – найпоширеніший різновид синуситу.
Відсутність або неправильно підібрана схема лікування може призвести до ускладнень, пов'язаних з поширенням бактеріального процесу. До найнебезпечніших з них відносяться епідуральний (під твердою мозковою оболонкою) абсцес і абсцес мозку.
Ангіна. Це інфекційне захворювання з місцевими проявами у вигляді гострого запалення піднебінних мигдалин. При ангіні більш ніж в 50% випадків основна етіологічна роль належить β-гемолітичному стрептококу групи А. Рідше запалення викликають пневмококи, стафілокок або їх поєднання. Іноді в патологічному процесі можуть брати участь бактерії – наприклад, Haemophilus influenzae і різні види Mycoplasma або Chlamydia, які переносяться переважно повітряно-крапельним шляхом. Також ангіну можуть викликати гриби роду Candida в симбіозі з патологічними коками. Вірусна етіологія зустрічається рідше. Зазвичай ангіну викликають аденовіруси, ентеровірус Коксакі і вірус герпесу. Диференціація бактеріальної і вірусної етіології захворювання грає ключову роль в ефективності лікування і запобігання серйозних ускладнень.
При гострій ангіні клінічна картина проявляється характерними симптомами ураження мигдалин:
- болем в горлі при ковтанні;
- слабкістю і головним болем;
- підвищеною температурою тіла;
- білим або жовтим нальотом на мигдалинах.
Хронічний тонзиліт має менш виражені симптоми і проявляється відчуттям сухості в горлі, першінням, болем чи дискомфортом під час їжі або вранці після сну, відчуттям стороннього тіла в горлі.
При відсутності лікування можливі ускладнення – від легких (отит, ларингіт, набряк гортані), до середніх (гострий шийний лімфаденіт, окологлоткові абсцеси) і важких (абсцеси глотки, менінгіт, гостра ревматична лихоманка, гломерулонефрит).
Надглотковий рівень дихальних шляхів заселений бактеріальною флорою, яка включає понад 200 видів бактерій, розселених в слизовій оболонці ротоглотки, криптах мигдаликів і носоглотці, де анаеробні бактерії домінують над аеробними.
Програма 204 «Визнач причину частих синуситів і ангін» – це універсальне мікробіологічне дослідження, яке дозволяє виявити наявність і основні культуральні властивості (кількість, титр) цих мікроорганізмів, а також їх чутливість до основних груп антибактеріальних препаратів. Обстеження використовується в мікробіологічній діагностиці неспецифічних інфекційних захворювань, для виявлення збудників хронічних інфекцій, визначення найбільш підходящих препаратів антибактеріальної терапії.
Що входить до складу Програми? Комплексне дослідження включає бактеріологічний посів + антибіотикограму матеріалу з носа і мигдаликів для ідентифікації мікроорганізмів:
- Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes і Streptococcus spp .;
- коагулазонегатівних стафілококів, Staphylococcus aureus;
- Enterobacteriaceae;
- Pseudomonas aeruginosa;
- Haemophilus influenza;
- Moraxella catarrhalis;
- Candida spp;
- Corynebacterium spp;
- Neisseria spp.
Як проводиться? Мазок береться стерильним аплікатором, який вставляється глибоко в ніздрю, а потім занурюється в живильне середовище. Процедура проводиться за кілька хвилин і не завдає дискомфорту пацієнтам.
Кому рекомендовано? Обстеження рекомендовано:
Для профілактики: при частих ангінах або синуситах.
При наявності характерних симптомів:
- нежить і порушення нюху;
- сухість і першіння в горлі;
- підвищення температури тіла при відсутності інших захворювань;
- алергії, які довго не проходять.
Як підготуватися? Протягом 24 годин перед забором матеріалу можна застосовувати препарати місцевого значення. Біоматеріал необхідно здавати перед або не раніше, ніж через 14 днів після закінчення курсу антибактеріальної, антимікотичної терапії (якщо інше не визначено лікарем).
Антибактеріальна терапія, призначена з урахуванням чутливості мікроорганізму – це максимальний відсоток лікування інфекції і профілактика хронічних процесів. Пройти дослідження ви можете в будь-якому відділенні ДІЛА відповідно до графіка взяття біоматеріалу.