Про що розповість загальний аналіз крові

• концентрації гемоглобіну;
• величини гематокриту;
• концентрації еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів;
• лейкоцитарної формули (абсолютної кількості кожного виду лейкоцитів і їх процентного співвідношення до загальної кількості лейкоцитів);
• швидкості осідання еритроцитів;
• розрахунок еритроцитарних і тромбоцитарних індексів.

Важливо! Основним матеріалом для проведення дослідження є венозна кров. Допускається взяття капілярної крові у дітей віком до трьох років.

Вигляд нормального препарату крові під мікроскопом

Лейкоцити 

• входять в групу гранулоцитів за рахунок наявності кольорових гранул: еозинофіли, базофіли, нейтрофіли;
• входять в групу агранулоцитів, які не містять кольорових гранул: лімфоцити і моноцити.

Гранулоцити	Агранулоцити

Гемоглобін 

Гематокрит 

Схематичне зображення тромбоцита

Тромбоцити  Тромбоцити - без'ядерні клітини крові діаметром 2-4 мкм, мають неправильну округлу форму і утворюються в кістковому мозку. Основна функція тромбоцитів - участь у згортанні крові - захисна реакція організму на пошкодження і запобігання втрати крові. При пошкодженні стінки судини пластинки швидко агрегують (склеюються між собою), прилипають до створюваних ниток фібрину, в результаті чого формується тромб, який закриває рану.

Тромбокрит 

• Середній об’єм еритроцитів
• Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті
• Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах
• Ширина розподілу еритроцитів за об'ємом
• Середній об’єм тромбоцитів
• Ширина розподілення тромбоцитів за об'ємом

Лейкоцитарна формула

• Загальні нейтрофіли (сума сегментоядерних і паличкоядерних нейтрофілів) - один з видів лейкоцитів з гранулами усередині цитоплазми. Нейтрофіли беруть участь в захисних реакціях організму людини при бактеріальних або інфекційних хворобах за допомогою власних ферментів.
• Сегментоядерні гранулоцити - «зрілі» нейтрофіли, містять сегментоване ядро.
• Паличкоядерні гранулоцити - «молода» форма нейтрофілів, що містить одне ядро.
• Лімфоцити - головні клітинні елементи імунної системи, які утворюються в кістковому мозку і активно функціонують в лімфоїдній тканині. Головна функція лімфоцитів - розпізнавання чужорідного антигену та участь в адекватній імунологічній відповіді організму.
• Моноцити - великі одноядерні лейкоцити, які відносяться до агранулоцитів. Моноцити - найбільші клітини крові. Потрапляючи в тканини, вони перетворюються в макрофаги. Макрофаги - великі клітини, які активно руйнують бактерії. Порівняно з нейтрофілами, моноцити більш активні щодо вірусів, ніж бактерій, і не руйнуються під час реакції з чужорідним антигеном, тому в осередках запалення викликаного вірусами гній не формується. Також моноцити накопичуються в осередках хронічного запалення.
• Еозинофіли - тип лейкоцитів, які отримали свою назву через те, що фарбуються кислим барвником - еозином. Як і нейтрофіли, здатні до фагоцитозу і є мікрофагами, тобто можуть, на відміну від макрофагів, поглинати лише відносно дрібні чужорідні частинки або клітини. Еозинофіли завдяки наявності гістамінази мають здатність поглинати і розщеплювати гістамін, а також ряд інших медіаторів алергії та запалення. Вони також при необхідності можуть вивільняти ці речовини, подібно базофілам. Тобто еозинофіли здатні грати як проалергічну, так і захисну, антиалергічну роль. Вміст еозинофілів в крові збільшується при алергічних станах.
• Базофіли (тучні клітини) - клітини крові, які містять у своїй цитоплазмі грубі лілово-сині гранули, які фарбуються основними барвниками, за що й отримали свою назву. Основний компонент гранул базофілів - гістамін. Тривалість життя - 8-12 діб, період циркуляції у периферичній крові, як і у всіх гранулоцитів, нетривалий - кілька годин. Головна функція базофілів - участь у реакціях гіперчутливості негайного типу. Вони також беруть участь в реакціях гіперчутливості сповільненого типу, в запальних і алергічних реакціях, в регуляції проникності судинної стінки.
• Метамієлоцити і мієлоціти - клітини-попередники клітин крові. Як правило, знаходяться в кістковому мозку, а в крові визначаються лише при наявності запалення або як свідчення лейкозу.
• Віроцити - це своєрідні лімфоцити, що мають деякі морфологічні риси моноцитів. Вони містять одне ядро. Наявність атипових мононуклеарів (віроцитів) - найбільш характерна ознака інфекційного мононуклеозу, хоча вони можуть з'являтися і при інших вірусних захворюваннях.

Швидкість осідання еритроцитів за методом Westergren (ШОЕ)

1. Наявність анемій різного походження та їх диференційна діагностика.

• недостатнє засвоєння заліза;
• дефіцит вітаміну В12;
• нестача фолієвої кислоти при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту;
• прийом деяких лікарських препаратів, що пригнічують засвоєння заліза;
• вагітність/лактація;
• на тлі важких інфекційних захворювань;
• може виникнути на тлі важкої фізичної роботи в поєднанні з посиленим потовиділенням.

• блідість шкірних покривів і видимих слизових оболонок;
• слабкість;
• підвищена стомлюваність;
• дратівливість;
• шум або дзвін у вухах;
• запаморочення;
• задишка;
• виникнення посиленого серцебиття навіть при незначному фізичному навантаженні;
• алопеція (випадіння волосся);
• зміна форми (ложкоподібність) або посмугованість нігтьових пластинок;
• виникнення заїд в кутах рота;
• запалення язика - глосситу (у вигляді появи нальоту, відчуття печіння в язикові, втрата або зміна смакової чутливості);
• спотворення смаку (хлороз) і запаху;
• іноді - діуретичні зміни.

2. Ознаки запальних змін у крові

• У разі наявності бактеріальної інфекції, як правило, спостерігається підвищення кількості лейкоцитів в крові переважно за рахунок збільшення кількості нейтрофілів (нейтрофільоз). Спостерігається так званий зсув лейкоцитарної формули вліво - збільшення кількості і пропорції паличкоядерних нейтрофілів, можуть з'явитися молоді форми, такі як метамієлоцити (юні) і мієлоціти. Як наслідок - можливе відносне (в процентному співвідношенні, а не кількісному) зниження вмісту лімфоцитів - відносна лімфопенія. Також ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) - зазвичай значно підвищується.
  
  Для підтвердження бактеріальної інфекції рекомендую пройти дослідження на С-реактивний білок (СРБ) - кількісний.
   
• У разі наявності вірусної інфекції, кількість лейкоцитів в крові, як правило, залишається в межах референтних значень (можливо навіть зниження їх кількості - лейкопенія, або помірне збільшення - помірний лейкоцитоз). Зміни в лейкоцитарній формулі відбуваються за рахунок збільшення вмісту лімфоцитів (лімфоцитоз) і/або моноцитів (моноцитоз), відповідно спостерігається відносне зниження кількості нейтрофілів. ШОЕ може незначно підвищуватися, хоча при сильному вірусному навантаженні ШОЕ може мати досить високі показники.

Важливо! Навіть при наявності відхилень, що підтверджують запальні зміни в крові, не починайте прийом антибіотиків без призначення лікаря, це може привести до резистентності збудника до антибіотиків і можливих ускладнень перебігу інфекції.

3. Наявність гематологічних змін крові

• При скринінговому обстеженні з профілактичною метою, особисто я раджу проходити не рідше одного разу на рік, а краще - два рази на рік і при кожному диспансерному обстеженні.
• Перед кожним візитом до вашого сімейного лікаря та планової госпіталізацією.
• За рекомендацією лікаря - частіше, для контролю медикаментозної терапії, а також радіо- або хіміотерапії.
• Для спортсменів і жінок, які мають рясні менструації, рекомендується проходити дослідження «Загальний розгорнутий аналіз крові (автоматичний геманалізатор 33 показника)» частіше - щоквартально.

Інші новини

31.10.2024

Готові до викликів осені? Даруємо 7% кешбеку від АНЦ для клієнтів ДІЛА!

31.10.2024

Діабет під контролем! Даруємо кешбек за покупки від АНЦ та ДІЛА!

25.10.2024

Знижки та промокоди ДІЛА доступні онлайн