Часто, збираючись до святкового столу, ми «про всяк випадок» вживаємо лікарські засоби, які б допомогли підшлунковій залозі впоратися з підвищеним навантаженням. Наскільки серйозними можуть бути наслідки збою в роботі цього органу, якщо цим питанням переймаються навіть здорові люди? Відповідь однозначна й беззаперечна: максимально серйозними!
Цікаво, що:
1. Гострий панкреатит посідає «почесне» третє місце по поширеності серед хірургічних патологій, поступаючись лише апендициту та холециститу;
2. Вченими доведено нищівний вплив алкоголю (більшість випадків розвитку панкреатиту спричинено його вживанням) та нікотину на підшлункову залозу, а також встановлено зв’язок тютюнопаління з раком підшлункової;
3. Панкреатит – одне з небагатьох захворювань, притаманних не тільки людям, але й тваринам;
Що ж таке панкреатит та які його причини?
Панкреатит – це запально–дегенеративне захворювання підшлункової залози. Підшлункова залоза – це орган змішаної секреції, що виконує дві важливі функції: ендокринну (синтез гормонів, зокрема, всім відомого, інсуліну) та екзокринну (синтез панкреатичного соку, який приймає участь у травленні).
До складу панкреатичного соку входять ферменти (біологічно активні речовини, свого роду, каталізатори хімічних реакцій під час травних процесів):
- амілаза (розщеплює вуглеводи);
- ліпаза (розщеплює жири);
- трипсин та хімотрипсин (розщеплюють білки).
В нормі панкреатичний сік разом з ферментами має потрапляти до дванадцятипалої кишки (ДПК), де він приймає участь у травленні. Проте під час запального процесу панкреатичний сік не потрапляє в порожнину ДПК, а залишається в підшлунковій залозі, де руйнує її тканину. Це явище носить назву аутолізу (автопереварювання), яке лежить в основі формування панкреатиту.
Нижче ми розглянемо причини цього процесу. Механізм його розвитку полягає в тому, що в процес поступово залучаються і тканини, які оточують уражену ділянку. Внаслідок ушкодження ацинозних клітин залози починає синтезуватися клітинний фермент – цитокіназа. Вона, в свою чергу, сприяє активації трипсиногену. Саме це співвідношення «трипсин-інгібітор» відіграє ключову роль, тому, коли компенсаторні функції організму включаються вчасно і належним чином, інгібітор нейтралізує трипсин, агресивний до тканини підшлункової залози. У тому разі, якщо опірність організму знижена або цитокіназ занадто багато – співвідношення «трипсин-інгібітор» зсувається в бік нестачі інгібітора, відбувається самопереварювання залози і розвивається панкреатит. Токсини та ферменти, які під час запального процесу потрапляють в кровотік, здатні серйозно пошкодити інші органи (наприклад, головний мозок, печінку, нирки, серце й легені).
Панкреатит може бути асептичним (неінфекційним) та септичним (коли до вогнища запалення приєднується інфекція). Вкрай тяжкі форми гострого панкреатиту супроводжуються некротичними змінами органів та тканин черевної порожнини, що носить незворотній характер, та у деяких випадках призводить до смерті. В залежності від кількості органів та систем, які панкреатит залучає в цей каскад реакцій, лікарі можуть судити про тяжкість стану пацієнта, підбирають алгоритм лікування та складають прогнози.
Гострий та хронічний панкреатити розвиваються за однаковим механізмом, проте на відміну від гострого, який розвивається за лічені години, хронічний прогресує поволі (місяцями й роками), й під час нього мають місце фіброзні зміни тканини підшлункової залози (явище, коли залозиста тканина замінюється сполучною і поступово втрачає свою функціональність).
Причини панкреатиту:
- Зловживання алкоголем та тютюнокурінням. Алкоголь підвищує тонус та опірність сфінктера Одді (м’яз, котрий регулює поступлення панкреатичного соку та жовчі в порожнину дванадцятипалої кишки).Це може стати причиною погіршення відтоку панкреатичного соку;
- Травма живота;
- Зловживання жирною, смаженою, гострою їжею;
- Пухлини, що перешкоджають відтоку панкреатичного соку в ДПК;
- Порушення прохідності жовчовивідних шляхів;
- Гастрит;
- Гепатит;
- Жовчокам’яна хвороба та холецистит. Камені та обструкція в жовчному міхурі та жовчних протоках. При наявності спільної ампули холедоха і Вірсунгової протоки відбувається біліарний рефлюкс (закид жовчі) в отсанній, що викликає активацію трипсиногену і трансформує його у трипсин з наступним аутолізом тканини. Близько 90% пацієнтів, хворих на панкреатит, мають таку спільну ампулу, що робить цю теорію дуже вірогідною;
- Інфекційні захворювання;
- Спадкові хвороби (муковісцидоз);
- Гельмінтна інвазія;
- Тривалий прийом медикаментів;
Слід зауважити, що частіше розвитку панкреатиту сприяє сукупність причин.
Основна група хворих на панкреатит – це дорослі люди, які зловживали алкогольними напоями, жирною їжею. Сприятливим для розвитку захворювання фактором стають супутні патології. Така тіологія частіше викликає панкреатит у чоловіків. У жінок пусковим механізмом часто стають жовчокам’яна хвороба, незбалансовані дієти та гормональні порушення.
У дітей панкреатит трапляється дуже рідко. Разом з тим, причини дитячого панкреатиту носять інший характер:
здебільшого це травми або наслідки оперативних втручань, коли має місце порушення відтоку панкреатичного соку. Також причиною панкреатиту у дітей може стати підвищена секреція панкреатичного соку, що спостерігається при такому спадковому захворюванню, як муковісцидоз.
Симптоми панкреатиту:
- Різкий оперізуючий біль: дуже сильний, з часом – наростає, не усувається знеболювальними препаратами;
- Локалізація болю: нечітка, розлита. Оскільки підшлункова залоза знаходиться поблизу сонячного сплетення, то біль носить саме такий характер і хворі часто, намагаючись показати, де їм болить, водять руками довкола живота, деколи заводять їх за спину;
Явища диспепсії первинної зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози:
- Біль у верхніх та середніх відділах живота;
- Біль після прийому їжі, страх вживати їжу;
- Приступи нічного болю.
Явища диспепсії вторинної зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози:
- Метеоризм, діарея, флатуленція.
Явища інтоксикації:
- Підвищена температура тіла;
- Виражена загальна слабкість;
- Головний біль;
- Біль у суглобах.
- Втрата маси тіла. Пацієнти втрачають вагу через синдроми мальдигестії (недостатність травлення) та мальабсорбції (недостатність всмоктування). Окрім того, хворі часто пов’язують біль з прийомами їжі, відтак зменшують свій харчовий раціон в частоті та кількості.
- Симптоми ендокринної дисфункції: знижена толерантність до глюкози або цукровий діабет у занедбаних випадках;
- Симптоми екзокринної дисфункції: здуття, стеаторея («жирові випорожнення»), ознаки дефіциту жиророзчинних вітамінів (остеопороз).
Можливі ускладнення:
Перитоніт, механічна жовтяниця, запалення жовчовивідних шляхів, поліорганна недостатність, кровотеча, кісти та псевдокісти, псевдоаневризми, тромбози, обструкція жовчовивідних шляхів, асцит, рак підшлункової залози.
Діагностика:
Як бачимо, симптоми панкреатитів доволі схожі з симптомами більшості захворювань органів черевної порожнини. Якщо взяти до уваги всю серйозність питання, то умовним «козирем» для хворого буде якраз своєчасна діагностика та належний лікувальний режим. Своєчасна діагностика та лікування допомагає призупинити або сповільнити патологічні процеси в підшлунковій залозі повністю або частково, відновити її функціональність та попередити розвиток ускладнень.
Фактично, будь-яка форма панкреатиту успішно піддається лікуванню за умови, якщо діагностика була проведена вчасно.
Медична Лабораторія ДІЛА здійснює широкий спектр лабораторних досліджень, які допоможуть діагностувати панкреатит та розпізнати його форму й тяжкість, або ж виключити його, а також допоможе у диференційній діагностиці.
Окрім загальноклінічних методів досліджень (загальні аналізи крові та сечі, біохімія крові та копрограма) Медична Лабораторія ДІЛА здійснює специфічні методи дослідження, які дозволяють діагностувати панкреатит:
- Копрограма – зловонний запах, зміна pH в сторону лужної: 8,0-8,5, зниження вмісту стеркобіліну (ахолічний кал), непереварені м’язові волокна у великій кількості, поява непереварених сполучнотканинних волокон, крохмалю, рослинної клітковини, велика кількість нейтрального жиру, жирних кислот. Мила в калі являють собою рештки перепрацьованих жирів і свідчать про нормальну функцію травлення, більшою мірою – про переварювання, розщеплення та всмоктування. Відсутність мил в калі означає, що ці функції порушені;
- Панкреатична амілаза (кров) - підвищується через 2-12 год. після початку загострення захворювання, досягає максимальних значень через 20-30 годин, приходить до нормальних показників за 2-4 доби за нормальних умов перебігу захворювання;
- Панкреатична амілаза (сеча) - підвищуються через 4-6 год. з початку загострення захворювання, досягає максимуму через 8-10 год., повертається до нормальних значень за 7-10 діб.
- Ліпаза; - активність ліпази в сироватці крові виростає через 4-8 год. – у разі гострого панкреатиту, сягаючи максимальних значень через 24 год., та знижується через 8-14 діб;
- Імунореактивний трипсин – свідчить про деструкцію тканини підшлункової залози.
При загостренні також може підвищуватися рівень білірубіну, а високий рівень цукру в крові, та рештки неперевареної їжі в калі – свідчать про те функціональну недостатність підшлункової залози. В загальному аналізі крові можуть відзначатися лейкоцитоз та підвищення швидкості осідання еритроцитів(ШОЕ);
- Панкреатична еластаза – протеолітичний фермент підшлункової залози. Є одним з основних показників зовнішньосекреторної функції - дозволяє виявляти її недостатність без відміни лікування та оцінювати її в динаміці. Перевагою даного лабораторного дослідження є його висока специфічність (бл.95% при дослідженні калу).
- Щоб оцінити роботу ендокринної функції підшлункової залози, необхідно здати натще кров на глюкозу. Якщо має місце гіперглікемія, варто виконати Глюкозо-толерантний тест з 75г глюкози, плазма венозної крові для глибшого вивчення стану вуглеводного обміну в організмі.
Диференційна діагностика:
- Гострий апендицит;
- Гостра кишкова ішемія;
- Аневризма аорти;
- Перфорація ШКТ (шлунку або кишок);
- Інфаркт міокарду;
- Позаматкова вагітність;
- Гострий холецистит;
- Гастродуоденіт;
- Пухлини органів черевної порожнини;
- Ентероколіт;
- Жовчокам’яна хвороба;
- Виразкова хвороба шлунка та ДПК;
- Неспецифічний виразковий коліт;
- Хвороба Крона;
- Рефлюкс-езофагіт;
- Інфекційні та паразитарні хвороби.
Панкреатит – це складне поліетіологічне запально-дегенеративне захворювання підшлункової залози, яке може спричинити тяжкі ускладнення, в деяких випадках - становити пряму загрозу життю хворого, і є приводом для негайного звернення до лікаря.
1. Гострий панкреатит лікується виключно в умовах стаціонару.
2. Розвитку панкреатиту можна уникнути, дотримуючись правильного збалансованого режиму харчування та відмовившись від шкідливих звичок;
3. Клінічні прояви як гострого, так і хронічного панкреатитів , на перший погляд, дуже подібні до тих, які мають більшість патологій органів черевної порожнини. Відтак, самотужки ставити собі діагнози чи займатися самолікуванням - вкрай небезпечно для Вашого здоров’я. Тому у випадку виникнення будь-яких симптомів з-поміж тих, які перелічені вище, негайно зверніться по допомогу до лікаря.
4. Впровадження сучасних алгоритмів діагностики та динамічний моніторинг, на тлі належного лікувального режиму – різко покращили статистичні дані: прогнози у хворих, котрим діагноз поставлено на початкових стадіях захворювання – сприятливі і шанси на повне, або часткове, одужання – суттєво виросли.
5. Профілактика та регулярні скринінгові обстеження – запорука безпеки для Вашого здоров’я.
Бережіть його, адже, як казав дядько Сократ: «Здоров’я – це ще не все, проте все без здоров’я - ніщо».