Остеоартроз: симптоми, причини та сучасне лікування

Фото - Остеоартроз: як розпізнати та зупинити руйнування суглобів

Що таке остеоартроз та чому він виникає?
Корисна інформація про остеоартроз
Симптоми остеоартрозу
Причини виникнення та фактори ризику
Стадії розвитку остеоартрозу
Сучасна діагностика остеоартрозу
Сучасні методи лікування
Як зберегти здоров'я суглобів? – поради від лікарів
Популярні запитання та відповіді

Біль у колінах після підйому сходами, хрускіт у суглобах, коротка скутість зранку, яка минає протягом 30 хвилин, чи відчуття дискомфорту після звичного навантаження – саме з таких симптомів часто починається остеоартроз. Спочатку вони здаються незначними та швидко минають після відпочинку, тому їх легко списати на втому або вік. Але саме так організм часто сигналізує про перші дегенеративні зміни суглобів, які без уваги можуть поступово прогресувати.

Що таке остеоартроз та чому він виникає?

Остеоартроз – це хронічне захворювання суглобів, при якому поступово руйнується суглобовий хрящ, змінюється структура кісткової тканини, зменшується кількість внутрішньосуглобової рідини та формується запалення низької інтенсивності. У результаті суглоб втрачає свою амортизаційну функцію, а рух стає болючим і обмеженим.

У нормі хрящ покриває суглобову поверхню кісток та забезпечує плавне ковзання під час руху. При остеоартрозі цей хрящ стоншується, втрачає еластичність, тріскається і поступово руйнується. Організм реагує на це компенсаторно: формує кісткові розростання (остеофіти), однак вони лише погіршують рухливість і посилюють біль.

Корисна інформація про остеоартроз

Суглоб – це складна система, яка працює за принципом шарніра. Хрящ у ньому виконує роль надгладкого ковзного покриття, яке забезпечує легкий рух без тертя та болю, а суглобова рідина працює як природний гідравлічний амортизатор. Коли цей захисний шар стоншується, а якість мастила погіршується, суглоб поступово втрачає здатність працювати «м'яко», а звичні рухи починають викликати дискомфорт.

У процес поступово залучаються субхондральна кісткова тканина (та, що безпосередньо знаходиться під хрящем), зв'язки, суглобова капсула, внутрішньосуглобова рідина та навіть м'язи, які підтримують суглоб. Через це захворювання впливає не лише на рухливість, а й на стабільність суглоба, витривалість і загальний комфорт у повсякденному житті.

Наведемо кілька цікавих фактів про остеоартроз:

остеоартроз – найпоширеніше захворювання суглобів у світі. Саме воно найчастіше стає причиною хронічного болю, прогресуючого обмеження рухливості та механічного блокування суглобів у дорослому віці;
остеоартроз – це не лише зношування хряща. Насправді при цьому захворюванні змінюється весь суглоб: хрящ, кістка, зв'язки, суглобова капсула та навіть м'язи, які його підтримують;
найчастіше розвивається остеоартроз колінного суглоба (за даними Global Burden of Disease та рекомендацій OARSI/AAOS остеоартроз колінного суглоба (гонартроз) складає близько 60–70% усіх випадків остеоартрозу великих суглобів), адже саме коліна мають дуже складну анатомічну будову і більше вразливі до мікротравм;
остеоартроз може вражати не лише коліна і часто зміни розвиваються у кульшових суглобах, дрібних суглобах пальців рук (особливо біля нігтів та в основі великого пальця), хребті та акроміально-ключичному суглобі плеча (з'єднує ключицю з лопаткою (на самому верхів'ї плеча) і при його ураженні стає важко або боляче підняти руку вбік чи вгору);
остеоартроз акроміально-ключичного суглобу – одна з менш відомих форм захворювання, яка вражає ділянку плеча та часто виникає після фізичного перенавантаження або травм;
якщо уражається три або більше різних суглобових зон (наприклад, одночасно хребет, коліна та пальці рук), лікар встановлює генералізований остеоартроз – форму, при якій зміни одночасно розвиваються в різних частинах тіла;
деформуючий остеоартроз означає, що хвороба вже впливає не лише на структуру суглоба, а й на його форму: суглоб може збільшуватися, ущільнюватися та втрачати нормальну рухливість;
остеоартроз довгий час може розвиватися майже непомітно: перші симптоми часто з'являються лише тоді, коли зміни в суглобі вже почали прогресувати;
один з перших сигналів – це дискомфорт або помірний біль у суглобі, який виникає після фізичної активності й минає під час відпочинку. Згодом до нього може приєднатися хрускіт при рухах та нетривала ранкова скутість;
остеоартроз – не лише вікова проблема. Сьогодні перші дегенеративні зміни у суглобах виявляють навіть у молодих людей після 25–30 років. Головна причина такого «помолодшання» – малорухливий спосіб життя, який позбавляє хрящі нормального живлення і часто призводить до появи надмірної ваги, що створює колосальне додаткове навантаження на суглоби, окремим потужним тригером залишаються перенесені травми;
до 50 років частота остеоартрозу у чоловіків і жінок приблизно однакова (у чоловіків навіть трохи вища через травми та професійні навантаження). Але після 50 років, в період менопаузи, відбувається різкий стрибок, і жінки починають хворіти значно частіше й важче, ніж чоловіки того ж віку. Це пов'язано зі змінами гормонального фону та сполучної тканини;
надмірна вага підвищує ризик остеоартрозу не лише через навантаження на суглоби, а також через хронічне запалення, яке підтримує жирова тканина;
суглоби не люблять крайнощів: для них однаково шкідливі як надмірні навантаження, так і повна відсутність руху. Але якщо надмірні навантаження їх зношують, то повна відсутність руху – згубна. Оскільки хрящ не має кровоносних судин, він живиться лише під час руху, працюючи за принципом губки. Без активності цей процес зупиняється, суглоб «голодує», а м'язи навколо нього атрофуються, що прискорює розвиток остеоартрозу в рази.

Симптоми остеоартрозу

Симптоми остеоартрозу зазвичай розвиваються поступово, тому на ранніх етапах захворювання часто залишається непоміченим. Перші прояви зазвичай з'являються після фізичного навантаження, тривалої ходьби, підйому сходами або наприкінці дня. Саме поступовий початок є однією з характерних ознак, через яку остеоартроз нерідко діагностують уже на етапі виражених змін. За сучасними клінічними рекомендаціями, основними проявами остеоартрозу є біль, короткочасна ранкова скутість (до 30 хвилин), хрускіт, зниження рухливості та порушення функції суглоба.

Найхарактерніший симптом – біль механічного типу. Він посилюється під час руху, після навантаження або наприкінці дня та зменшується у спокої. Наприклад, при остеоартрозі колінного суглоба біль часто з'являється під час ходьби, підйому чи спуску сходами. На ранніх стадіях він виникає періодично, але з часом стає частішим і може турбувати навіть у спокої.

Також для остеоартрозу характерна ранкова скутість. Вона зазвичай триває до 30 хвилин і минає після початку руху. Саме короткочасна ранкова скутість є характерною для дегенеративних змін суглобів і допомагає відрізнити остеоартроз від запальних артритів. Також може з'являтись хрускіт, клацання або відчуття тертя в суглобі під час руху, що називають крепітацією. Це виникає через стоншення хряща та нерівність суглобових поверхонь. Якщо хрускіт поєднується з болем і скутістю, це може свідчити про розвиток остеоартрозу.

Залежно від стадії прогресування хвороби зменшується рухливість суглоба. Стає складніше присідати, згинати коліно, піднімати руку, довго ходити або виконувати звичні рухи. На пізніх етапах, коли формується деформуючий остеоартроз, може з'являтися деформація суглоба, порушення ходи, відчуття нестабільності та кульгавість. Саме симптоми деформуючого остеоартрозу найчастіше суттєво обмежують повсякденну активність і знижують якість життя.

Причини виникнення та фактори ризику

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO), остеоартроз є найпоширенішим захворюванням суглобів у світі та однією з провідних причин хронічного болю й обмеження рухливості у дорослих.

Остеоартроз розвивається поступово та не має однієї єдиної причини. Це захворювання формується тоді, коли природні процеси відновлення суглобового хряща сповільнюються, а його руйнування починає переважати. У результаті хрящ втрачає еластичність, стоншується, гірше витримує щоденне навантаження, а згодом у процес залучаються також інші структури суглоба – кісткова тканина, зв'язки, суглобова капсула та м'язи.

До основних причин розвитку остеоартрозу належать:

Вікові зміни. З роками хрящова тканина природно втрачає вологу, стає менш пружною та повільніше відновлюється. Саме тому ризик розвитку остеоартрозу зростає з віком, особливо після 45–50 років.
Надмірна маса тіла. Зайва вага створює постійне додаткове навантаження на суглоби, насамперед, колінні та кульшові. Крім механічного тиску, надлишок жирової тканини підтримує хронічне запалення, що також негативно впливає на стан суглобового хряща.
Травми суглобів. Переломи, вивихи, ушкодження зв'язок, менісків або давні спортивні травми можуть змінювати правильну роботу суглоба та прискорювати розвиток дегенеративних змін.
Постійне фізичне навантаження, підняття ваги, тривале стояння або одноманітні повторювані рухи створюють надмірний тиск на суглоб і поступово прискорюють зношування хряща.
Недостатня фізична активність призводить до того, що всередині суглоба пересихає та застоюється синовіальна рідина, через що хрящ миттєво втрачає живлення, починає руйнуватися та втрачає свою міцність. Також вона послаблює м'язи, які підтримують суглоб, погіршує його стабільність і живлення хряща. Через це суглоб стає більш вразливим навіть до звичних навантажень.
Остеоартроз часто пов'язаний з метаболічними змінами в організмі. На стан суглобів можуть впливати інсулінорезистентність, цукровий діабет, порушення жирового обміну та хронічне системне запалення.
У жінок ризик розвитку остеоартрозу зростає після менопаузи, коли змінюється гормональний фон і знижується захисний вплив естрогенів на сполучну тканину.
Генетичні особливості будови суглобів, сполучної тканини та обміну хряща також можуть підвищувати ризик розвитку захворювання.

До додаткових факторів ризику належать:

дефіцит вітаміну D;
порушення постави;
плоскостопість;
слабкий м'язовий корсет;
перенесені запальні захворювання суглобів;
супутні ендокринні порушення.

Стадії розвитку остеоартрозу

Остеоартроз розвивається поступово, і зміни в суглобі формуються не за один день. Захворювання проходить кілька послідовних етапів – від незначного порушення структури хряща до вираженої деформації суглоба та суттєвого обмеження рухливості. Саме тому ступені остеоартрозу визначають не лише за відчуттями пацієнта, а також за клінічними симптомами, рентгенологічними ознаками та ступенем порушення функції суглоба. За даними American College of Rheumatology, стадіювання остеоартрозу допомагає оцінити прогресування хвороби та підібрати оптимальну тактику лікування (American College of Rheumatology, 2023).

Остеоартроз 1 ступеня

Остеоартроз 1 ступеня – це початковий етап захворювання, коли зміни в суглобі ще мінімальні, а симптоми часто малопомітні. Хрящ починає втрачати еластичність, гірше утримує вологу та поступово стоншується, але вираженого руйнування ще немає.

На цьому етапі можуть з'являтися:

легкий дискомфорт після фізичного навантаження;
короткочасний біль після тривалої ходьби;
незначна ранкова скутість;
періодичний хрускіт у суглобі;
відчуття втоми в ногах наприкінці дня.

За даними NCBI, саме на цьому етапі зміни найкраще піддаються корекції за рахунок контролю навантаження, ваги та раннього лікування. (NCBI Bookshelf. Osteoarthritis, 2023).

Остеоартроз 2 ступеня

Остеоартроз 2 ступеня – це стадія помірних структурних змін, на якій симптоми стають більш помітними, а дискомфорт – регулярним. Хрящ стоншується сильніше, з'являються перші кісткові розростання (остеофіти), а рухливість суглоба починає знижуватися.

Для цієї стадії характерні:

регулярний біль під час руху;
хрускіт і клацання в суглобі;
скутість після сну або тривалого сидіння;
зменшення амплітуди руху;
дискомфорт при підйомі сходами;
періодичний набряк після навантаження.

Саме остеоартроз 2 ступеня найчастіше стає причиною звернення до лікаря, оскільки симптоми вже починають впливати на повсякденну активність. За даними OARSI, саме на цій стадії більшість пацієнтів вперше звертаються по медичну допомогу (Osteoarthritis and Cartilage (OARSI), 2021)

Остеоартроз 3 ступеня

Остеоартроз 3 ступеня – це виражена стадія захворювання, при якій хрящ значно зруйнований, суглобова щілина звужена, а рухи стають болючими та обмеженими. На цьому етапі зміни зачіпають не лише хрящ, а й кісткову тканину, зв'язки та м'язи навколо суглоба.

Основні прояви:

постійний біль, у тому числі у спокої;
виражене обмеження рухливості;
деформація суглоба;
відчуття нестабільності;
порушення ходи;
кульгавість;
зниження витривалості;
біль уночі.

На цьому ступені часто формується деформуючий остеоартроз, який супроводжується не лише болем, а й помітною зміною форми суглоба. За даними NICE, на цій стадії остеоартроз суттєво впливає на якість життя та може вимагати інвазивного лікування. (NICE Guideline. Osteoarthritis in over 16s (2022)).

Швидкість прогресування остеоартрозу індивідуальна. У когось захворювання роками залишається на ранній стадії, а в когось переходить у виражену форму значно швидше. Це залежить від маси тіла, рівня фізичної активності, супутніх захворювань, гормонального фону та своєчасності лікування.

Саме тому раннє виявлення остеоартрозу 1 ступеня та остеоартрозу 2 ступеня дає найкращі шанси сповільнити прогресування хвороби та зберегти рухливість суглобів.

Сучасна діагностика остеоартрозу

За даними National Institute for Health and Care Excellence (NICE), діагноз остеоартрозу в багатьох випадках можна встановити вже на основі типових симптомів і клінічного огляду, без обов'язкової інструментальної діагностики на ранніх етапах.

Сучасна діагностика остеоартрозу дозволяє не лише підтвердити наявність захворювання, а й оцінити ступінь змін у суглобі, активність процесу та виключити інші причини болю. Для цього лікар враховує скарги пацієнта, особливості болю, рухливість суглоба, результати візуалізації та лабораторних досліджень.

Перший етап діагностики – консультація лікаря, який уточнює, коли з'явився біль, за яких умов він посилюється, чи є ранкова скутість, хрускіт, обмеження рухів або набряк.
Наступний етап – інструментальна діагностика. Найчастіше для первинної оцінки використовують рентгенографію. Вона дозволяє побачити звуження суглобової щілини, кісткові розростання, ущільнення кісткової тканини та інші типові ознаки остеоартрозу.

Для уточнення змін можуть призначати:

УЗД суглобів, що допомагає оцінити стан м'яких тканин, синовіальної оболонки та наявність рідини;
МРТ дозволяє виявити ранні зміни хряща, зв'язок, менісків і м'яких тканин;
КТ застосовується рідше, переважно для детальної оцінки кісткових структур;
денситометрію – за потреби для оцінки щільності кісткової тканини.

Лабораторні дослідження не підтверджують остеоартроз напряму, але допомагають виключити запальні, аутоімунні та метаболічні причини болю в суглобах. Саме тому лабораторна діагностика є важливою частиною комплексного обстеження.

Лікар може рекомендувати:

маркери запалення (загальний аналіз крові; С-реактивний білок;) – допомагають перевірити, чи немає в організмі прихованого гострого запального процесу. При остеоартрозі ці показники зазвичай залишаються в нормі;
ревматоїдний фактор, аутоімунні маркери, щоб виключити ревматоїдний артрит – важке аутоімунне захворювання, яке вимагає зовсім іншого лікування.
сечову кислоту, адже її високий рівень вказує на подагру – хворобу, за якої гострий біль у суглобах виникає через відкладення мікрокристалів солей.
показники мінерального обміну (кальцій, фосфор, магній і вітамін D), що дозволяють оцінити міцність субхондральної кістки під хрящем та виключити остеопороз (крихкість кісток), який часто супроводжує проблеми із суглобами;
глюкозу крові, що допомагає виявити прихований цукровий діабет або метаболічний синдром, які прискорюють руйнування хрящової тканини та посилюють хронічне запалення.

Назва	Термін	Ціна	Замовити
Загальний розгорнутий аналіз крові (35 показників: геманалізатор з морфологічним вивченням крові)	14 год	370 грн	Додати в кошик
С-реактивний білок (СРБ) - кількісн.	14 год	210 грн	Додати в кошик
Ревматоїдний фактор (РФ) - кількісн.	14 год	236 грн	Додати в кошик
Сечова кислота	14 год	205 грн	Додати в кошик
Глюкоза у венозній крові натще	14 год	220 грн	Додати в кошик

Такий комплексний підхід дозволяє не лише підтвердити остеоартроз, а й виявити супутні порушення, які можуть пришвидшувати руйнування суглобів. Саме рання діагностика допомагає вчасно виявити дегенеративні зміни суглобів, оцінити ризики прогресування та підібрати ефективну тактику лікування.

Сучасні методи лікування

Сучасне лікування остеоартрозу спрямоване на ефективне тамування болю, зменшення запалення, збереження рухливості суглобів і уповільнення прогресування хвороби. Оскільки остеоартроз розвивається поступово та має хронічний характер, лікування потребує системного підходу та тривалої підтримки, а не лише короткочасного усунення симптомів.

Основою лікування є не лише медикаменти, а, насамперед, корекція способу життя. У сучасній практиці саме це вважається базою терапії, оскільки стан суглобів напряму залежить від маси тіла, рівня фізичної активності, м'язової підтримки та щоденного навантаження.

До базових дій лікування належать:

контроль маси тіла;
регулярна безпечна фізична активність;
лікувальна фізкультура;
вправи для зміцнення м'язів;
зниження надмірного навантаження на суглоби;
корекція рухових звичок.

Помірне фізичне навантаження допомагає зберегти рухливість суглоба, покращує його функцію, зменшує скутість і підтримує м'язи, які стабілізують суглоб. Саме тому при остеоартрозі важливий не спокій, а правильно підібрана рухова активність.

Медикаментозне лікування застосовують переважно для контролю симптомів. Воно допомагає зменшити біль, полегшити рух і знизити вираженість запального компонента. Залежно від симптомів лікар може рекомендувати місцеві або системні протизапальні засоби, препарати для знеболення та, за потреби, внутрішньосуглобову терапію.

Додатково можуть застосовуватися:

фізіотерапевтичні методи;
ортопедична підтримка;
індивідуальні програми реабілітації;
відновлення м'язового балансу;
корекція постави та механіки руху.

Якщо захворювання прогресує, а біль і обмеження рухливості стають вираженими, можуть використовуватись також інвазивні методи лікування. У випадках значного руйнування суглоба та стійкого порушення його функції лікар може рекомендувати хірургічне втручання.

Як зберегти здоров'я суглобів? – поради від лікарів

За даними World Health Organization, регулярна фізична активність, контроль маси тіла та профілактика травм є одними з найефективніших способів знизити ризик розвитку остеоартрозу та зберегти здоров'я суглобів упродовж життя.

Здоров'я суглобів багато в чому залежить не лише від віку чи спадковості, а й від щоденних звичок. Саме спосіб життя визначає, наскільки добре суглоби витримують навантаження, зберігають рухливість і залишаються функціональними з роками. Профілактика остеоартрозу, насамперед, базується на простих, але регулярних діях, які допомагають зменшити навантаження на суглоби та підтримати їхню нормальну роботу.

До основних рекомендацій належать:

Регулярно рухатися. Помірна щоденна фізична активність допомагає підтримувати рухливість суглобів, покращує кровообіг, зміцнює м'язи та зменшує ризик скутості.
Підтримувати здорову масу тіла. Надмірна вага створює постійне додаткове навантаження на суглоби, особливо колінні, кульшові та хребет. Контроль ваги – один з найефективніших способів профілактики дегенеративних змін.
Зміцнювати м'язи. Сильні м'язи зменшують навантаження на суглоб і допомагають йому працювати стабільніше. Особливо важливо підтримувати м'язи спини, стегон і живота.
Уникати перевантаження. Суглоби не люблять ні повної бездіяльності, ні надмірного навантаження. Важливо чергувати активність і відпочинок, уникати тривалого стояння, різких рухів та підняття надмірної ваги.
Стежити за поставою. Неправильна постава, порушення осі тіла або плоскостопість можуть змінювати розподіл навантаження та прискорювати зношення суглобів.
Не ігнорувати травми. Навіть незначні ушкодження суглобів, якщо їх не лікувати, можуть з часом призвести до хронічного болю та ранніх дегенеративних змін.
Контролювати рівень вітаміну D і мінералів. Для здоров'я суглобів і кісток важливі вітамін D, кальцій, магній та загальний баланс мінерального обміну.
Своєчасно реагувати на біль. Хрускіт, скутість, біль після навантаження чи дискомфорт під час руху – сигнали, які не варто ігнорувати. Чим раніше звернути увагу на симптоми, тим легше зберегти здоров'я суглобів.