Інсулінорезистентність або інсулін високий, а глюкоза в нормі

1. Вступ
2. Що означає інсулінорезистентність (ІР)?
3. Інсулін і його функції в організмі
4. Симптоми та ознаки інсулінорезистентності
5. Причини інсулінорезистентності
6. Хто в групі ризику?
7. Діагностика інсулінорезистентності (обов'язкові аналізи та тести)
8. Як лікувати інсулінорезистентність?
9. Як знизити інсулінорезистентність?
10. Наслідки інсулінорезистентності
11. Профілактика резистентності до інсуліну
12. Питання та відповіді

Вступ

Наш організм постійно працює над підтриманням рівноваги всіх біохімічних процесів, що забезпечує його нормальну роботу. Однак, іноді баланс порушується і органи та системи не справляються зі своїми завданнями, що призводить до проблем зі здоровʼям.

Що означає інсулінорезистентність (ІР)?

Інсулінорезистентність — це порушення обміну речовин, при якому клітини організму (м’язові, жирові та печінкові) перестають належним чином реагувати на інсулін. У відповідь підшлункова залоза виробляє більшу кількість інсуліну, що призводить до його надлишку в крові (гіперінсулінемії). Тобто виникає така ситуація: клітини не засвоюють глюкозу, що призводить до їх енергетичного голодування, а організм намагається виправити цей стан за допомогою все більшого виробництва інсуліну, який мав би полегшити проникнення глюкози до тканин. До тих пір, поки підшлункова залоза може виробляти інсулін в кількості, здатному підтримувати рівень глюкози в крові на нормальному рівні – зовні все відбувається, наче в здоровому організмі. Як тільки можливості підшлункової залози виснажуються і рівень інсуліну падає – глюкоза починає підвищуватись і розвивається переддіабет.

Інсулін і його функції в організмі

Інсулін — це гормон, який виробляє підшлункова залоза. Його основна задача – регуляція метаболізму. Гіперінсулінемія — це порушення, при якому в організмі спостерігається підвищений рівень інсуліну в крові.

Основною задачею інсуліну є підтримка нормального рівня глюкози в крові, яка забезпечує енергією всі клітини організму. При вживанні їжі, глюкоза в крові підвищується, через що підшлункова залоза виділяє інсулін, щоб транспортувати глюкозу з крові до всіх клітин організму. У клітинах глюкоза використовується для виробництва енергії або зберігається в печінці у вигляді глікогену для подальшого використання.

Що робить інсулін? Крім регуляції рівня цукру, до основних функцій інсуліну також належать:

• накопичує енергію (стимулює утворення жирових запасів, у випадку підвищеного споживання глюкози);
• сприяє синтезу білків і зменшує їх розпад, а також пригнічує розщеплення жирів;
• активує процеси, що відповідають за регенерацію тканин.
  ​​​​​​​

На жаль, крім дорослих все більш поширеною стає інсулінорезистентність у дітей через погіршення харчових звичок, малорухливий спосіб життя та ожиріння.

Симптоми та ознаки інсулінорезистентності

Інсулінорезистентність часто розвивається поступово, і на ранніх етапах її симптоми можуть бути непомітними або неспецифічними. Однак існують характерні ознаки інсулінорезистентності, які можуть вказувати на порушення.

1. Відчуття постійної втоми навіть після відпочинку — один із найпоширеніших симптомів. Це пов’язано з тим, що клітини організму не отримують достатньо енергії через порушення засвоєння глюкози.
2. Збільшення ваги, так як накопичення жиру, особливо в області живота, свідчить про порушення метаболізму. Високий рівень інсуліну сприяє накопиченню жирових відкладень.
3. Тяга до солодкого та часте відчуття голоду, через те, що підвищений рівень інсуліну викликає різкі зміни рівня цукру в крові, що провокує постійне бажання їсти, особливо солодощі.
4. Потемніння шкіри. На згинах, наприклад, на шиї, ліктях чи під пахвами, може з’явитися темна, потовщена шкіра — акантоз.
5. Коливання рівня глюкози в крові впливають на функціонування нервової системи, що може проявлятися дратівливістю або депресією.
6. Відчуття «туману» в голові, проблеми з пам’яттю та складність у зосередженні також можуть бути сигналами інсулінорезистентності.
7. Підвищення рівня тригліцеридів і холестерину може бути виявлено під час лабораторних досліджень і часто супроводжує інсулінорезистентність.
   ​​​​​​​

Важливий факт! Інсулінорезистентність може ускладнювати процес схуднення, оскільки організм менш ефективно використовує інсулін для перетворення глюкози на енергію, що сприяє накопиченню жиру.

Причини інсулінорезистентності

Інсулінорезистентність зʼявляється у випадках, коли клітини організму перестають нормально реагувати на інсулін та не засвоюють глюкозу. Основними причинами інсулінорезистентності є:

1. Надмірна вага та ожиріння. Жирові відкладення, особливо в області живота (вісцеральний жир), впливають на роботу клітин. Вони виділяють запалені речовини та гормони, які знижують чутливість клітин до інсуліну.
2. Малорухливий спосіб життя, адже недостатня фізична активність призводить до того, що м’язові клітини менш ефективно використовують глюкозу.
3. Генетика. Якщо у когось в сімʼї є випадки цукрового діабету, ризик інсулінорезистентності підвищується.
4. Хронічний стрес через значне вироблення кортизолу, який сприяє підвищенню глюкози.
5. Вживання шкідливої їжі, що призводить до перевантаження системи регуляції глюкози та зниження чутливості до інсуліну.
6. Гормональні порушення. Наприклад, СПКЯ у жінок, може спричиняти резистентність до інсуліну через дисбаланс гормонів.
7. Вікові зміни. З віком чутливість до інсуліну природно знижується, особливо якщо відсутня достатня фізична активність або наявні проблеми з вагою.
8. Порушення сну. Недосип або хронічна втома змінюють гормональний фон і можуть призводити до підвищення рівня інсуліну в крові.
   ​​​​​​​

Цікавий факт! З інсулінорезистентністю також повʼязане надмірне утворення папілом, оскільки високий рівень інсуліну в організмі стимулює ріст клітин, що може сприяти утворенню шкірних новоутворень.

Хто в групі ризику?

До групи ризику розвитку інсулінорезистентності входять люди із надмірною вагою або ожирінням (найчастіше при абдомінальному типі жирових відкладень)

Також ризик підвищується у тих, хто веде малорухливий спосіб життя, спадкову схильність до діабету, високий кров’яний тиск чи порушення ліпідного обміну. Люди у віці понад 45 років і ті, хто переживає хронічний стрес теж мають більшу ймовірність розвитку цього стану.

Діагностика інсулінорезистентності (обов'язкові аналізи та тести)

Основою діагностики інсулінорезистентності є аналізи на інсулінорезистентність та оцінка клінічних симптомів.

Як перевірити інсулінорезистентність? В першу чергу, необхідно пройти лабораторну діагностику: рівень глюкози натще, інсулін в крові та розрахунок індексу HOMA, що допомагає оцінити співвідношення між рівнями глюкози та інсуліну.

Крім того, часто призначають і аналіз на глікований гемоглобін (HbA1c), що вказує на середній рівень цукру в крові за останні 3 місяці.

Також лікар може призначити для перевірки обміну речовин дослідження на рівень ліпідів (холестерину та тригліцеридів), а також ферментів печінки, оскільки інсулінорезистентність може супроводжуватися порушеннями в їх роботі.

Комплексна діагностика дозволяє вчасно виявити інсулінорезистентність, оцінити ризик розвитку діабету та інших ускладнень і розпочати необхідне лікування.

Норма показників

Нормальні показники аналізів на інсулінорезистентність складають:

• рівень глюкози натще (4,1–6 ммоль/л)
• інсуліну натще (1,9 - 23 млОд/л)
• індекс HOMA (< 2,5) глікований гемоглобін
• (HbA1c) – 4,5 - 5,6%.
  ​​​​​​​

Відхилення від цих норм інсулінорезистентності може свідчити про порушення в обміні глюкози та ризик розвитку діабету.

Як лікувати інсулінорезистентність?

Як такого лікування інсулінорезистентності немає. Основними є зміни способу життя: контроль ваги, регулярна фізична активність, дотримання правильного харчування та здоровий сон. Все спрямовується на покращення здатності клітин реагувати на інсулін та зниження рівня цукру в крові, щоб запобігти розвитку діабету та інших ускладнень.

Як знизити інсулінорезистентність?

Щоб знизити інсулінорезистентність, необхідно змінити спосіб життя, а саме дотримуватись правильного харчування, займатись різними видами фізичної активності тощо.

Також необхідно стежити за рівнем стресу та забезпечувати достатній і якісний сон, оскільки ці фактори теж впливають на чутливість до інсуліну.

Важливо! Втрата 5–10% маси тіла може суттєво покращити чутливість до інсуліну, а регулярні аеробні та силові тренування допомагають нормалізувати рівень глюкози.

Дієта при інсулінорезистентності

Дієта при інсулінорезистентності необхідна, щоб контролювати рівень глюкози в крові та підвищення здатності клітин реагувати на інсулін. Її основна мета – зниження рівня цукру та підтримка стабільного енергетичного балансу.

Рекомендується харчуватися невеликими порціями 4-5 разів на день, щоб уникати стрибків рівня цукру в крові. Краще обирати продукти з низьким глікемічним індексом, які повільно підвищують рівень глюкози, а також ті, у яких високий рівень клітковини: овочі, цільнозернові продукти, бобові та ягоди.

Варто зменшити споживання рафінованих вуглеводів, цукрів, швидких вуглеводів (наприклад, білий хліб, кондитерські вироби, газовані напої), оскільки вони швидко підвищують рівень глюкози. Також слід зменшити кількість насичених і трансжирів, які можуть погіршити метаболічні процеси та сприяти накопиченню жирової тканини.

Додавання в раціон здорових жирів, таких як оливкова олія, авокадо, горіхи та насіння, допомагає підтримувати нормальний рівень холестерину і покращує загальний стан здоров’я. Важливо також дотримуватись помірності в кількості споживаних калорій, оскільки надмірна вага може погіршити інсулінову резистентність.

Підтримуйте належний рівень білка, який допомагає відновлювати тканини та зберігати м’язову масу.

Глікемічний індекс продуктів (таблиця)

Продукти класифікують за трьома категоріями:

• низький ГІ – від 1 до 55
• середній ГІ – від 56 до 69
• високий ГІ – від 70 і вище
  ​​​​​​​

Ось таблиця, яка містить глікемічний індекс (ГІ) різних продуктів. Це допоможе вам зрозуміти, як різні продукти впливають на рівень цукру в крові.

Продукти з низьким глікемічним індексом повільно розщеплюються в організмі, поступово підвищуючи рівень цукру в крові, тоді як продукти з високим ГІ швидко викликають різке зростання глюкози, що може негативно впливати на людей з інсулінорезистентністю.

Меню при інсулінорезистентності повинно складатись з низькоглікемічних продуктів, багатих на клітковину, білки та здорові жири, при цьому обмежуючи швидкі вуглеводи та цукор.

Наслідки інсулінорезистентності

До ускладнень, які можуть виникнути через інсулінорезистентність належать:

• цукровий діабет 2 типу;
• серцево-судинні захворювання, у звʼязку з тим, що інсулінорезистентність часто супроводжується підвищенням рівня «поганого» холестерину і тригліцеридів, а також зниженням рівня «хорошого» холестерину, що, в свою чергу, підвищує ризик розвитку атеросклерозу, інсультів та інфарктів;
• захворювання печінки (інсулінорезистентність може призводити до розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки, що може прогресувати до цирозу або печінкової недостатності);
• захворювання нирок (прогресуюча інсулінорезистентність може пошкодити кровоносні судини, що впливає на функцію нирок і призвести до хронічної хвороби нирок);
• порушення функції мозку (інсулінорезистентність може впливати на пам’ять та когнітивні функції, підвищуючи ризик розвитку хвороби Альцгеймера та інших нейродегенеративних захворювань).
  ​​​​​​​

Завдяки ранньому виявленню та ефективному лікуванню інсулінорезистентності можна значно знизити ризик розвитку цих ускладнень і покращити якість життя.

Профілактика резистентності до інсуліну

Профілактика інсулінорезистентності включає в себе дотримання здорового способу життя та підтримку нормальної ваги.

Також необхідно регулярно проходити обстеження, особливо якщо є фактори ризику. Регулярні обстеження допомагають виявити можливі порушення в роботі органів на ранніх стадіях та запобігти розвитку серйозних ускладнень.

Питання та відповіді

Які гормони викликають інсулінорезистентність?

Інсулінорезистентність може бути викликана різними гормонами, зокрема кортизолом, гормонами щитоподібної залози, естрогенами і тестостероном.

Інсулінорезистентність — це предіабет?

Не завжди інсулінорезистентність переходить в діабет, але це один із основних факторів ризику. Якщо її вчасно виявити та контролювати, можна уникнути захворювання.

Яка різниця між інсулінорезистентністю та цукровим діабетом 2 типу?

Інсулінорезистентність – це порушення обміну речовин, яке передує діабету, а діабет 2 типу вже є хронічним захворюванням.

Чи може бути резистентність до інсуліну у худорлявих людей?

Так, вона можлива, особливо за наявності генетичної схильності або хронічного стресу. Надмірна вага лише одна з причин виникнення інсулінорезистентності.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

25.02.2025

Лужна фосфатаза (Alkaline Phosphatase)

18.02.2025

Віруси грипу: симптоми, діагностика та лікування

14.01.2025

Сифіліс: симптоми, діагностика та лікування