Діагностичний напрямок
Оцінка стану надниркових залоз
Загальна характеристика
Ренін - протеолітичний фермент, один з компонентів ренін-ангіотензинової системи організму. Під впливом реніну ангіотензиноген перетворюється в ангіотензин-I, який під впливом ангіотензинконвертуючого ферменту переходить у ангіотензин-II (речовину з потужною судиннозвужуючою дією), останній сприяє синтезу та вивільненню альдостерону (гормону, який регулює обмін натрію та калію). Найважливішим фактором, який підсилює утворення реніну, є зменшення ниркового кровотоку. Вміст реніну в крові має добовий ритм, залежить від ОЦК, рівня натрію та положення тіла (вертикальне або горизонтальне). На практиці краще визначати пряму концентрацію реніну. Перевагою прямого визначення реніну є відсутність залежності від рівня субстратів реніну в плазмі, як при визначенні активності (максимальна активність реніну плазми вимірюється лише при концентрації насичення в плазмі ангіотензиногену). Також див. Альдостерон-Ренінове співвідношення.
Показання для призначення
1. Дифдіагностика гіпертензивних станів (особливо тих, що погано піддаються традиційній гіпотензивній терапії).
2. Підвищений рівень альдостерону в крові.
3. Діагностика реніноми.
Маркер
Маркер функціонального стану ренін-ангіотензинової системи.
Клінічна значущість
Склад показників:
Ренін, активний
Діапазон вимірювань: 0.5 - 1000
Одиниця виміру: Мікро міжнародні одиниці в мілілітрі
Референтні значення:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Плазма ВК/ЕДТА ***. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Система з ЕДТА без розподільного геля, 4,0 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати, відібрати плазму в два епендорфи в рівних частинах, заморозити. Умови доставки: Температура -20 градусів, 72 год.
Інтерференція:
- Каптоприл, хлорпропамід, еналаприл, пероральні контрацептиви, калій-зберігаючі діуретики, тіазидні діуретики, діазоксид.
- Бета-адреноблокатори, аспірин, карбеноксолон, клонідин, дезоксикортикостерон, індометацин, метилдопа, калій, резерпін, глюкокортикоїди.
Інтерпретація:
- Підвищення з наступним вторинним альдостеронізмом:
1. Гіпертонічні стани: злоякісна або важка гіпертонія, одностороннє ураження нирки з важкою або злоякісною гіпертонією, паренхіматозні ураження нирок, ренін-секретуючі пухлини, гіпертонія, викликана пероральними контрацептивами, феохромоцитома.
2. Набрякові нормотензівні стани: цироз печінки, гепатит, нефроз, застійна серцева недостатність.
3. Гіпокаліємічні нормотензівні стани: гіперплазія юкстагломерулярних клітин (синдром Бартера), інші нефропатії з втратою натрію або калію, аліментарні розлади з втратою електролітів.
Підвищення без подальшого вторинного альдостеронизма: адренокортікальна недостатність, знижений вміст калію в організмі. - Зниження без захворювань кори надниркових залоз: гіпертонічні стани, есенціальна гіпертонія при низькій активності реніну; синдром Лиддла-псевдогіперальдостеронізм; нормотензівні стани - паренхіматозні захворювання нирок, автономні розлади при гіпотонії.