Діагностичний напрямок
Оцінка системи гемостазу
Загальна характеристика
Вовчаковий антикоагулянт (ВА) є одним із антифосфоліпідних антитіл, які включають також антикардіоліпінові антитіла та антитіла до бета-2 глікопротеїну.
Даний вид антитіл вперше було виявлено у хворих на системний червоний вовчак, звідки і пішла їх назва. (Системний червоний вовчак – це аутоімунне захворювання, яке виникає внаслідок комбінованих порушень імунної системи, що призводить до хронічного запального процесу в багатьох органах та системах організму).
Антифосфоліпідні антитіла руйнують фосфоліпіди та фосфоліпідно-білкові комплекси мембран клітин, які беруть участь в процесі згортання крові.
Вовчаковий антикоагулянт передшкоджає процесу згортання крові та подовжує його, пригнічує реакцію перетворення протромбіну в тромбін. Таким чином, наявність у крові Вовчакового антикоагулянта є фактором ризику розвитку артеріального та/або венозного тромбозу з такими ускладненнями, як інсульт, набута тромбофілія, втрата вагітності тощо.
Крім того, Вовчаковий антикоагулянт може бути хибно-позитивним під час прийому певних ліків, інфекцій, при травмах, оперативних втручаннях.
Вовчаковий антикоагулянт є основним лабораторним параметром діагностики Антифосфоліпідного синдрому. Антифосфоліпідний синдром (АФС) — це аутоімунне захворювання, що характеризується клінічними ознаками тромботичних епізодів, проявляється акушерськими ускладненнями з наявністю в організмі лабораторно підтверджених антифосфоліпідних антитіл.
Діагностика АФС грунтується на австралійських критеріях, регламентованих XI Міжнародним Конгресом з АФА (2023р), а також оновленою Міжнародною класифікацією Антифосфоліпідного синдрому під егідою Всесвітнього товариства Тромбозу та гемостазу (2021р)
Показання для призначення
1. Діагностика антифосфоліпідного синдрому (рецидивуючі тромбози, тромбоемболія, тромбоцитопенія та ін.).
2. Діагностика можливої причини патології вагітності (безпліддя, невиношування плоду та ін.).
3. Системні аутоімунні захворювання, СЧВ.
Маркер
Маркер діагностики антифосфоліпідного синдрому (діагностичний критерій).
Клінічна значущість
2. Диференційна діагностика подовженого АЧТЧ в поєднанні з іншими дослідженнями коагуляції.
Склад показників:
Вовчаковий антикоагулянт (LАC), антитіла IgG, кількісний
Референтні значення:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Плазма ВК/Na-Cit. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з цитратом натрію, 3,0 мл. Умови доставки: Температура -20 градусів, 24 год.
Інтерференція:
Гепарин, кумаринові препарати, аміназин (ці препарати можуть давати хибнопозитивні результати).
За 72 годин Погодити з лікарем скасування непрямих антикоагулянтів.
За 2 доби Погодити з лікарем скасування гепарину.
Інтерпретація:
- Аутоімунні захворювання: СЧВ, антифосфоліпідний синдром, ревматоїдний артрит, виразковий коліт, пухлини, множинна мієлома. Вторинний антифосфоліпідний синдром, що поєднується з вірусними і лімфопроліферативними захворюваннями, які змінюють імунний статус організму, ускладнення після впливіву ліків(аміназин).
