ПЛР Гельмінтози. Розширена діагностика (9 паразитів, якісне визначення, кал)

Діагностичний напрямок

Інфекційне ураження організму

Загальна характеристика

Гельмінтози належать до найбільш поширених паразитарних захворювань людини. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, мільярди людей у світі інфіковані кишковими гельмінтами, а значна частина випадків перебігає безсимптомно або під маскою інших гастроентерологічних захворювань.
Метод полімеразної ланцюгової реакції (Real-Time PCR) дозволяє визначати специфічні ділянки ДНК паразитів незалежно від стадії їх розвитку та за мінімальної кількості біологічного матеріалу. Завдяки цьому ПЛР характеризується значно вищою аналітичною чутливістю і специфічністю порівняно з традиційною мікроскопією.
Запропонована панель дозволяє одночасно дослідити дев'ять найбільш клінічно значущих гельмінтів, що забезпечує швидке встановлення етіології захворювання та скорочує час до призначення етіотропної терапії.
До складу панелі входить визначення ДНК:
• Ascaris spp.
• Ancylostoma spp.
• Necator americanus
• Strongyloides spp.
• Enterobius vermicularis
•Trichuris trichiura
• Taenia spp.
• Hymenolepis spp.
• Enterocytozoon spp./Encephalitozoon spp.
Комплекс охоплює паразитів, які найчастіше є причиною:
• хронічної або рецидивуючої діареї;
• болю в животі;
• синдрому мальабсорбції;
• втрати маси тіла;
• еозинофілії;
•залізодефіцитної анемії;
• алергічних проявів;
• тривалого субфебрилітету;
• синдрому подразненого кишечника з інфекційним тригером. 

Особливої уваги потребують пацієнти після подорожей до тропічних та субтропічних регіонів, діти, особи зі зниженим імунітетом, пацієнти із запальними захворюваннями кишечника та хворі з тривалою діареєю невстановленої етіології.
Основними перевагами ПЛР-дослідження є:
•висока аналітична чутливість;
•висока специфічність;
•можливість одночасного визначення декількох паразитів;
•незалежність результату від морфологічної цілісності паразита;
•відсутність залежності від кваліфікації спеціаліста, який проводить мікроскопію;
•швидке отримання результату;
•можливість виявлення низького паразитарного навантаження;
•висока ефективність у пацієнтів із хронічним або малосимптомним перебігом захворювання.

Показання для призначення

Призначення дослідження доцільне пацієнтам із клінічними проявами, епідеміологічними передумовами або лабораторними змінами, що можуть свідчити про паразитарну інвазію.
1.Пацієнти із симптомами ураження шлунково-кишкового тракту
Дослідження рекомендовано при наявності одного або декількох симптомів:
• хронічна або рецидивуюча діарея;
• діарея тривалістю понад 14 днів;
• нестійкі випорожнення;
• біль або дискомфорт у животі;
• спастичний абдомінальний біль;
• метеоризм;
• здуття живота;
• синдром мальабсорбції;
• стеаторея;
• нудота;
• зниження апетиту;
•невмотивована втрата маси тіла.
Особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам, у яких симптоми зберігаються після виключення найбільш поширених бактеріальних і вірусних причин гострих кишкових інфекцій.
2.Пацієнти із тривалою еозинофілією
Однією з найчастіших причин стійкої еозинофілії є саме паразитарні інвазії.
ПЛР-дослідження рекомендовано призначати при:
• еозинофілії невідомого походження;
• повторному виявленні підвищеної кількості еозинофілів;
• поєднанні еозинофілії з гастроінтестинальними симптомами;
• еозинофілії після подорожей;
• підозрі на тканинні або кишкові гельмінтози.
3.Диференційна діагностика гастроентерологічних захворювань
Паразитарні інвазії можуть маскуватися під інші захворювання травного тракту.
Дослідження рекомендовано включати до алгоритму обстеження пацієнтів із:
• синдромом подразненого кишечника;
• функціональними розладами кишечника;
• хронічною діареєю нез'ясованої етіології;
• синдромом мальабсорбції;
• запальними захворюваннями кишечника перед призначенням імуносупресивної терапії;
• невстановленими причинами дефіциту заліза або вітаміну В12.
4. Алергологічна практика
При паразитарних інвазіях нерідко спостерігається активація алергічного типу імунної відповіді, що супроводжується підвищенням рівня IgE.
Дослідження доцільно призначати при:
• рецидивуючій кропив'янці;
• свербежі шкіри;
• атопічному дерматиті, що погано контролюється терапією;
• незрозумілій гіпер-IgE;
• поєднанні алергічних проявів із симптомами ураження ШКТ.
5.Педіатрична практика
У дітей паразитарні інвазії можуть проявлятися неспецифічною симптоматикою.
Показаннями є:
• затримка фізичного розвитку;
• недостатній набір маси тіла;
• біль у животі;
• нічний свербіж перианальної ділянки;
• порушення апетиту;
• рецидивуючі абдомінальні болі;
• нестійкі випорожнення;
• еозинофілія;
• тривала анемія невідомого походження.
6.Пацієнти після подорожей
Дослідження рекомендовано пацієнтам, які:
• повернулися з країн Африки;
• Південної Америки;
• Центральної Америки;
• Південно-Східної Азії;
• Близького Сходу;
• регіонів із високою поширеністю гельмінтозів.
Особливо за наявності:
• діареї;
• болю в животі;
• еозинофілії;
• гарячки невідомого походження.
7.Імуноскомпрометовані пацієнти
Дослідження рекомендоване:
• пацієнтам після трансплантації;
• хворим, які отримують біологічну терапію;
• пацієнтам перед призначенням глюкокортикостероїдів у високих дозах;
• пацієнтам із первинними або вторинними імунодефіцитами.
У цієї категорії осіб навіть низьке паразитарне навантаження може призводити до тяжкого перебігу захворювання.
8.Епідеміологічні показання
Доцільно проводити обстеження при:
• сімейних випадках паразитарних інвазій;
• контакті з особами, у яких підтверджено гельмінтоз;
• перебуванні в організованих дитячих колективах;
• проживанні в умовах недостатнього санітарного контролю;
• регулярному контакті з ґрунтом або стічними водами;
• професійній діяльності, пов'язаній із підвищеним ризиком зараження.

Маркер

Маркер паразитарної інвазії – дослідження виявляє специфічні фрагменти ДНК кишкових гельмінтів та мікроспоридій у калі, що свідчить про наявність генетичного матеріалу відповідного збудника у досліджуваному зразку.

Найбільшу додаткову цінність метод має при діагностиці:
Strongyloides spp. — через нерегулярне виділення личинок;
Enterocytozoon spp./Encephalitozoon spp. — мікроспоридії практично не виявляються рутинною мікроскопією;
Ancylostoma spp./Necator americanus — особливо при легких інвазіях;
Trichuris trichiura — за низької інтенсивності зараження.

Клінічна значущість

Правила підготовки

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• До хибнопозитивних результатів практично не призводять клінічні фактори.

• На результат можуть впливати:
  - надлишок складних полісахаридів рослинного походження
  - надлишок жовчних солей та кислот
  - надлишок гемоглобіну та його похідних
  - надлишок гумінових та фенольних сполук
  - лікарські препарати  (антибіотики , антациди та сорбенти, проносні засоби, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)).

  До хибнонегативних результатів можуть призводити:
  • проведена антигельмінтна терапія;
  • недостатня кількість біоматеріалу;
  • деградація ДНК при неправильному транспортуванні;
  • надмірне розведення калу при вираженій діареї;
  • дуже низьке паразитарне навантаження;

  
  

Інтерпретація:

• Інтерпретацією результату повинен займатися кваліфікований фахівець, який чітко розуміє переваги та обмеження тесту, у контексті всіх клініко-анамнестичних даних. Неправильне використання тесту може збільшити ймовірність постановки помилкового діагнозу та призвести до непотрібних втручань і зниження якості життя пацієнта.
  Позитивний результат:
  Свідчить про виявлення ДНК відповідного паразита у калі.
  Результат необхідно інтерпретувати разом із:
  • клінічною картиною;
  •  епідеміологічним анамнезом;
  •даними інших лабораторних та інструментальних досліджень.
  Виявлення ДНК підтверджує наявність генетичного матеріалу паразита, однак саме по собі не дозволяє оцінити ступінь інвазії чи життєздатність паразита.
  
  

• Негативний результат:
  Свідчить про те, що ДНК досліджуваних паразитів у досліджуваному зразку не виявлено або її кількість була нижчою за межу виявлення тесту.
  Негативний результат не виключає паразитарної інвазії за наявності вираженої клінічної підозри. У таких випадках рекомендовано повторне дослідження або використання додаткових методів діагностики.