Зонулін (кал, кількісне визначення)

Діагностичний напрямок

Ентеропатії

Загальна характеристика

Визначення рівня зонуліну в калі є сучасним неінвазивним методом оцінки функціональної цілісності кишкового бар'єра.

Головним структурним елементом, що регулює вибірковість кишкового бар’єра, є щільні контакти (tight junctions або zonula occludens) — спеціалізовані білкові комплекси, які міцно з'єднують сусідні клітини- ентероцити, контролюючи що може проходити через стінку кишківника, а що — ні.
Зонулін — це білок (модулятор), який зворотньо руйнує щільні контакти (tight junctions, або zonula occludens) між ентероцитами. Його надлишковий секреторний викид призводить до розширення міжклітинних проміжків і розвитку синдрому підвищеної кишкової проникності (так званого «leaky gut syndrome», синдром дірявого кишківника).
Через утворені «щілини» у підслизовий шар та системний кровотік проникають великі молекули: фрагменти неперетравленої їжі, ліпополісахариди (ЛПС) бактеріальних стінок, токсини та антигени, Наслідком цього стає персистуюче запалення, системна імунна активація та поява стійких гастроінтестинальних скарг.
Найпотужнішими стимуляторами секреції зонуліну є фрагменти глютену (гліадин) та бактеріальний надлишковий рост (дисбіоз кишківника, СНБР);
Зонулін є функціональним, а не нозологічним маркером. Він вказує на наявність патологічного процесу (бар'єрної дисфункції), та не є специфічним для одного конкретного захворювання, тому оцінюється в комплексі з іншими тестами (наприклад, із фекальним кальпротектином для диференціації запалення).
Фекальний зонулін розглядається як:
•додатковий функціональний маркер кишкового бар’єру
•потенційний індикатор підвищеної проникності кишківника
•допоміжний тест у комплексній оцінці гастроентерологічних та аутоімунних станів
Кількісне визначення в калі методом ІФА (ELISA) дозволяє оцінити ступінь пошкодження епітеліального слою слизової оболонки.
Визначення маркеру найчастіше проводиться в рамках комплексної діагностики таких станів:
•Целіакія (має найвищий рівень доказовості — гліадин безпосередньо стимулює викид зонуліну, що запускає аутоімунний каскад та підтримує деструкцію ворсинок);
•Синдром подразненого кишківника (СПК, особливо діарейний тип);
•СНБР (синдром надлишкового бактеріального росту)
•Запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, ВК);
•Метаболічний синдром, інсулінорезистентність та ожиріння;
•Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП / MASLD);
•Системні аутоімунні патології.

Показання для призначення

1.Диференційна діагностика функціональних розладів ШКТ та верифікація чутливості до глютену без целіакії (NCGS). Підозра на СПК або NCGS, коли у пацієнта хронічне здуття, діарея чи біль понад 3 місяці, а рутинні дослідження (ЗАК, СРБ, кальпротектин/лактоферин та колоноскопія з біопсією) абсолютно в нормі. Тест підтвердить, що причина симптомів — підвищена проникність кишкового бар'єру.

2.Оцінка комплаєнсу та регенерації при целіакії: через 3–6 місяців безглютенової дієти з метою контролю лікування. Якщо пацієнт на аглютеновій дієті, а зонулін в калі залишається високим — ймовірно, він вживає «прихований глютен» (наприклад, у соусах чи напівфабрикатах).

3.Оцінка структурних наслідків СНБР (синдрому надлишкового бактеріального росту) та глибокого дисбіозу: дослідження покаже, чи встигли бактерії та їхні токсини (ЛПС) пошкодити міжклітинні контакти та викликати ентеропатію.

4.Скринінг ризиків та попередження загострень при системній аутоімунній патології. Пацієнтам з аутоімунними хворобами (цукровий діабет 1 типу, тиреоїдит Хашимото, ревматоїдний артрит) при появі будь-яких скарг на порушення травлення. Порушений кишковий бар'єр пропускає макромолекули та токсини в кровотік, провокуючи системне запалення.

5.Діагностика НПЗП-індукованої ентеропатії: скринінг ушкодження слизової оболонки кишківника у пацієнтів, які перебувають на тривалій терапії нестероїдними протизапальними препаратами або кортикостероїдами.

6.Об'єктивний контроль терапії та заживлення слизової. Пацієнтам, які проходять курс лікування синдрому підвищеної кишкової проникності. Порівняльний аналіз рівня зонуліну «до» та «після» закінчення курсу терапії із застосуванням мукопротекторів, амінокислот (L-глутамін), пробіотиків (оптимально через 8–12 тижнів).

Маркер

Зонулін є основним біохімічним маркером проникності кишкового бар'єру (синдрому «дірявої кишки»). На молекулярному рівні це білок, який модулює проникність щільних контактів (tight junctions) між епітеліальними клітинами слизової оболонки кишечника.

Підвищення концентрації фекального зонуліну свідчить про руйнування архітектоніки щільних контактів (tight junctions) між ентероцитами і є важливим діагностичним маркером у верифікації таких патологій, як:

-Целіакія та непереносимість глютену без целіакії;
-Запальні захворювання кишківника (ВК — виразковий коліт, хвороба Крона);
-Синдром подразненого кишківника (СПК, особливо з діарейним синдромом).

Клінічна значущість

У клінічній практиці динамічне визначення рівня зонуліну в калі застосовується як об'єктивний критерій оцінки регенерації кишкового бар'єру, контролю комплаєнсу пацієнта щодо дотримання суворої аглютенової дієти, а також для верифікації ефективності протизапальної та таргетної нутрицевтичної терапії.

Склад показників:

Зонулін (кількісне визначення)

Одиниця виміру: Нанограм на мілілітр

Референтні значення:

Вік

Коментарі

0 - 100Р

< 61

<61- оптимальний, належний рівень кишкової проникності;
61-107-  проміжний рівень, може відображати незначне підвищення кишкової проникності;
>107 - підвищений рівень, що узгоджується зі збільшенням кишкової проникності.

Правила підготовки

кал

Умови підготовки (якщо інше не визначено лікарем):За 2 тижні Припинити прийом антибактеріальних, протигрибкових препаратів, пробіотиків. За 24 години Припинити прийом препаратів місцевої дії – свічок, мазей і т. ін. Безпосередньо перед обстеженням Не вживати алкоголь. Не вживати продукти харчування, які посилюють бродіння в кишечнику. Не вживати продукти, що містять насіння. Для дослідження калу у дітей на грудному вигодовуванні правила прийому їжі та препаратів стосуються і мами, і немовляти. Якщо матеріал здається водночас з прийомом ліків – обов’язково повідомити співробітника у відділенні. Не рекомендовано здавати дослідження під час захворювання на гостру кишкову інфекцію.Важливо:У разі замовлення двох чи більше досліджень калу, зверніть увагу на необхідну кількість контейнерів.Особливості забору:Кал приймається тільки у спеціально призначених для збору біоматеріалу (калу або сечі) пластикових контейнерах з кришкою, які можна придбати в аптеках або отримати у будь-якому відділенні ДІЛА, завчасно сплативши послугу «Взяття зразків у стерильний контейнер 30 мл (для калу)». Рекомендовано: доставка зразку у відділення протягом 2 год при +2...+25°С (оптимально +2˚…+8˚С). При кімнатній температурі: зразок зберігати заборонено. З правилами збору та доставки біоматеріалу у відділення ознайомтесь в інструкції до дослідження у вкладенні.

Інструкція_кал для Зонулін.pdf

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

кал

Біоматеріал для дослідження: Кал. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Стерильний контейнер для збору кала, 20 г (мл). ПреА обробка перед транспортуванням: зберігати у холодильнику. Умови доставки: Температура від 2 до 8 градусів, 24 год.

Інтерференція:

На результат можуть впливати:
•тип харчування
•прийом антибіотиків
•прийом пробіотиків
•інфекції ( не рекомендується здавати дослідження під час гострої кишкової інфекції)
•ожиріння
•активність запального процесу в кишківнику

Інтерпретація:

Інтерпретацією результату повинен займатися кваліфікований фахівець, який чітко розуміє переваги та обмеження тесту, у контексті всіх клініко-анамнестичних даних. Неправильне використання тесту може збільшити ймовірність постановки помилкового діагнозу та призвести до непотрібних втручань і зниження якості життя пацієнта.
1. Нормальний рівень
Концентрація: < 60 нг/мл
Клінічне трактування: Цілісність кишкового бар'єру збережена.
Функція щільних контактів (tight junctions) між епітеліоцитами не порушена. Ризик наявності синдрому підвищеної кишкової проникності на момент обстеження мінімальний.
2. Помірно підвищений рівень («Сіра зона»)
Концентрація: 60 – 107 нг/мл
Клінічне трактування: Початкові або транзиторні порушення проникності слизової оболонки. Може спостерігатися при незначному дисбіозі, початкових етапах СНБР, аліментарних похибках (епізодичне вживання великої кількості глютену або простих цукрів) чи на тлі нещодавнього короткого курсу НПЗП.
Тактика: Рекомендується динамічний контроль через 4–6 тижнів та корекція раціону.
3. Значно підвищений рівень (Діагностично значущий)
Концентрація: > 107 нг/мл
Клінічне трактування: Маркер вираженої деструкції щільних контактів та синдрому «дірявої кишки». Свідчить про стійке патологічне розходження міжклітинних стиків під впливом тригерів.
Клінічні асоціації: Характерно для активної фази целіакії, непереносимості глютену без целіакії (NCGS), загострення запальних захворювань кишечника (ЗЗК) або вираженої НПЗП-ентеропатії. Прогресування цього стану веде до неконтрольованого проникнення макромолекул та ендотоксинів у системний кровотік.
Тактика: Необхідне негайне з'ясування першопричини (диференційна діагностика), призначення суворої елімінаційної дієти та запуск інтенсивного протоколу регенерації слизової оболонки (мукопротектори, L-глутамін, таргетні пробіотики).
Зонулін може підвищуватися при:
•кишковому запаленні
•інфекції ( ГКІ бактеріальні або вірусні, СНБР)
•у глютенчутливих осіб
•при ожирінні
•при метаболічному синдромі
•на фоні прийому антибіотиків
•при порушенні мікробіоти/дисбіозі

Зразок результата (PDF)