Діагностичний напрямок
Патоморфологічна та онкологічна панель
Загальна характеристика
Ген MET (також відомий як c-MET), розташований на плечі 7-ї хромосоми (7q31), кодує рецептор тирозинкінази до фактора росту гепатоцитів (HGF). У нормі цей сигнальний шлях регулює ембріогенез, загоєння ран та регенерацію тканин. Проте при патологічній ампліфікації - збільшенні кількості копій гена в клітині — відбувається конститутивна активація рецептора, що запускає каскад реакцій, відповідальних за безконтрольну проліферацію, виживання клітин та їх здатність до метастазування.
Метод флуоресцентної гібридизації in situ (FISH) вважається вагомим методом оцінки статусу MET завдяки можливості візуального аналізу кожного окремого клітинного ядра. Використання специфічних ДНК-зондів дозволяє одночасно оцінити кількість сигналів від гена MET та центромери 7-ї хромосоми (CEP7).
Дослідження має значення для диференціації двох типів генетичних змін:
- справжня ампліфікація: локальне збільшення кількості копій саме гена MET. Це є специфічним онкогенним фактором («драйвером»), на який можна впливати таргетними препаратами;
- полісомія 7-ї хромосоми: збільшення загальної кількості копій всієї хромосоми. У такому разі кількість сигналів MET зростає разом із кількістю сигналів CEP7. Полісомія зазвичай вважається «пасажирською» зміною і рідше корелює з ефективністю вузькоспрямованої MET-терапії.
Для об’єктивізації статусу ампліфікації зазвичай використовують два основні критерії:
- співвідношення MET/CEP7: при значенні ≥2,0 ампліфікація вважається підтвердженою;
- середня кількість копій гена MET на ядро: високим рівнем ампліфікації вважається наявність ≥6,0 копій.
Ампліфікація MET може виступати як первинна подія (de novo) у раніше нелікованих пацієнтів, або як вторинна (набута) резистентність. Зокрема, при лікуванні недрібноклітинного раку легень інгібіторами EGFR, пухлина часто «перемикає» сигнальні шляхи на MET, щоб обійти дію ліків. Виявлення цього механізму за допомогою FISH дозволяє лікарю вчасно скоригувати стратегію та призначити комбіновану терапію.
Важливо! Для забезпечення достовірності результату дослідження слід використовувати гістологічно верифікований матеріал того ж зразка, що застосовувався для первинного дослідження.
Показання для призначення
- недрібноклітинний рак легень (НДКРЛ): виявлення первинної ампліфікації MET або механізму набутої резистентності до інгібіторів EGFR;
- рак шлунка та гастроезофагеального сполучення: визначення доцільності призначення таргеної терапії;
- рак прямої кишки: як додатковий маркер при прогресуванні захворювання на фоні анти-EGFR терапії;
- пухлини невідомого первинного вогнища: для молекулярного профілювання та пошуку мішеней для лікування.
Клінічна значущість
- прогностичний маркер: ампліфікація MET корелює з агресивним клінічним перебігом, високим метастатичним потенціалом та низькими показниками загальної виживаності при багатьох типах солідних пухлин;
- предиктор відповіді на терапію: наявність ампліфікації MET є підставою для призначення селективних інгібіторів MET або мультикіназних інгібіторів;
- механізм резистентності: у пацієнтів із НДКРЛ та мутацією EGFR ампліфікація MET виникає у 5–20% випадків як спосіб «обходу» блокування рецептора EGFR. Виявлення цього стану методом FISH дозволяє скоригувати схему лікування, додавши інгібітори MET до поточної терапії.
Склад показників:
Ампліфікація С-МЕТ, FISH
Правила підготовки
зразок тканини
