Діагностичний напрямок
Інфекційне ураження організму
Загальна характеристика
Серед лабораторних методів діагностики опісторхозу основне значення належить дослідженням калу на яйця гельмінтів, які слід проводити серійно при низькій інтенсивності інфекції. Часто спостерігається виражена еозинофілія. У комплексі з іншими лабораторними та клінічними методами обстеження при підозрі на опісторхоз використовують серологічні дослідження (визначення антитіл до антигенів опісторхіса). Специфічні IgG-антитіла до антигенів опісторхіса можна виявити через 6-8 тижнів після зараження, їх концентрація досягає максимуму через 2-3 місяці, тримаючись на такому рівні досить довго. Але, при тривалих термінах захворювання, у хворих нерідко спостерігається значне зниження рівня антитіл, аж до рівня нижче порогового. Висока частота безсимптомних варіантів інфекції призводить до ризику недостатньої діагностики і розвитку хронічних інфекцій. Основний патологічний процес - хронічний холангіт і ураження проток підшлункової залози. Хронічний опісторхоз може тривати роками, прояви його поліморфні і можуть варіювати від безсимптомної інвазії до важкого захворювання з ускладненнями у вигляді розвитку гнійного холангіту, панкреатиту, жовчнокам'яної хвороби, описані випадки розвитку холангіокарціноми.Показання для призначення
1. Діагностика опісторхозу; 2. Диференційна діагностика паразитарних захворювань; 3. Епідеміологічні дослідження.
Маркер
Серологiчний маркер інфікування опісторхозом.
Клінічна значущість
Склад показників:
Антитіла до Opisthorchis felineus IgG
Діапазон вимірювань: не застосовується
Одиниця виміру: Індекс
Референтні значення:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 3,5 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.
Інтерпретація:
1. Опiсторхоз;
2. Хибнопозитивний результат внаслідок перехресних реакцій і індивідуальних сироваткових інтерференцій (рідко).1. Відсутність інфікування опiсторхозом;
2. Рання стадія захворювання (до 8 тижнів);
3. Пізня стадія захворювання (більше 10 років).