Весна це період, який характеризується загостреннями патології шлунково-кишкового тракту шляхом зміни харчування, збільшенням ризиків дефіциту вітаміну D (якщо людина його не приймає у профілактичних дозах), проявів ГРВІ. На цьому фоні часто не враховуються характерні алергологічні ознаки. Водночас наприкінці зими, іноді навіть у січні (на Півдні України) і протягом 3-х весняних місяців виникає сезонна алергія, що пов’язана з активним пилкуванням дерев, пилок яких переноситься вітром на великі відстані.
Ці дерева родини Betulaceae і Fagaceae добре відомі та значно поширені територією Північної та Центральної Європи. Головним представником «проблемних» дерев є береза та її пилок, який і є основною причиною симптомів алергічного риніту/кон’юнктивіту та загострення симптомів астми. Широка перехресна реактивність і послідовні сезони пилку пов’язаних з березою алергенів подовжують період алергічних симптомів у багатьох пацієнтів. Крім того, перехресна реактивність алергенів пилку берези поширюється на рослинні харчові алергени, що призводить до синдрому пилкової їжі, так званого орального алергічного синдрому. Згодом негативний вплив на якість життя пацієнтів з алергією на пилок берези значно збільшується та супроводжується розвитком інфекційних та неінфекційних ускладнень.
Береза належить до родини Fagales і родини Betulaceae. В оновлення таксономії 2016 року від групи філогенезу покритонасінних, 6 інших родин входять до ряду Fagales. З цих родин дерева родин Betulaceae (береза, вільха, фундук, граб) і Fagaceae (дуб, каштан, бук) зазвичай причетні до розвитку симптомів алергії.
Основними симптомами під час сезону є:
Враховуючи неспецифічність алергічних симптомів, необхідність проведення диференційної діагностики з іншими захворюваннями, для встановлення діагнозу інтермітуючого (сезонного)риніту/ринокон’юнктивіту або астми недостатньо даних анамнезу, які свідчать про ризик алергічного процесу.
А саме:
Поряд з аналізом скарг, симптомів та даних анамнезу необхідно обов’язкове проведення алергодіагностики, яка полягає у визначенні специфічних IgE за допомогою шкірних прик-тестів або лабораторних досліджень.
Для пацієнтів із сезонними симптомами лабораторні тести мають безумовні переваги – можливість обстеження пацієнтів під час загострення, на тлі приймання симптоматичних ліків, використання можливостей молекулярної алергодіагностики.
Компонента діагностика дає можливість визначати sIgE до конкретної молекули, яка відповідає за розвиток симптомів та визначити молекули, що відповідають за перехресні реакції. Компонент (молекула) пилку берези Bet v 1, яка належить до родини PR-10 білків є головним джерелом проблем для пацієнтів із проблемами весняної алергії. Інші дерева родини Betulaceae та Fagales, пилок яких має здатність викликати симптоми також мають схожі молекули (рисунок 1).
Якщо є підозра на алергію до пилку весняних дерев - можна використовувати наступний алгоритм:
При алергії на пилок весняних дерев у порівнянні з іншими варіантами пилкової алергії більше характерні перехресні реакції у вигляді орального алергічного синдрому, про який ви можете прочитати у наших попередніх статтях
Важлива інформація – ліки* можуть полегшити симптоми захворювання, але не контролюють ризики розвитку ускладнень та ризик його розвитку на наступний рік. Лише алерген-імунотерапія є сучасним методом лікування, який забезпечує зміни імунної відповіді та профілактику розвитку симптомів у майбутньому при контакті з причинами алергенами. Тільки компонентна діагностика дає змогу лікарю визначити вірний варіант вибору АІТ.
Ліки, які допомагають контролювати симптоми:
Для зменшення симптомів під час сезону зможуть наступні рекомендації:
Алергію можна контролювати! Своєчасна діагностика у цій боротьбі має своє велике значення.